Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 760/21395/18
провадження № 61-1070св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" (далі - ПАТ "Платинум Банк") про визнання договору про іпотечний кредит припиненим.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11 грудня 2007 року між нею, ОСОБА_2, як солідарним позичальником та Закритим акціонерним товариством "Міжнародний іпотечний банк" (далі - ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк"), правонаступником якого є ПАТ "Платинум Банк", був укладений договір про іпотечний кредит № 3.07121942, згідно з яким банк надав кредит в розмірі 72 000 доларів США строком на 120 місяців. У забезпечення цього договору, між сторонами того ж дня був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Додатковим договором від 04 березня 2016 року зафіксовано розмір заборгованості в сумі 28 773,53 доларів США та складено новий графік погашення кредиту.
06 листопада 2017 року вона отримала вимогу банку про сплату простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 3 485,49 доларів США, із зазначенням загальної суми заборгованості за кредитом - 7 172,30 доларів США, на виконання якої вона протягом листопада-грудня 2017 року сплатила на користь банку 7 253,94 доларів США та 500 доларів США.
Вважаючи, що нею повністю виконані зобов`язання по кредитному договору, вона звернулася до банку з проханням надати довідку про погашення заборгованості за кредитним договором та припинення цього договору у зв`язку з його повним виконанням, а також про звільнення від обтяження предмета іпотеки, проте банком було відмовлено у наданні вказаної довідки та знятті обтяжень з іпотечної квартири, з посиланням на наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором, яка складається з 103 133,68 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язань.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила визнати договір про іпотечний кредит № 3.07121942 від 11 грудня 2007 року припиненим та зобов`язати ПАТ "Платинум Банк" направити реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про припинення обтяжень квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року позов задоволено частково. Визнано договір про іпотечний кредит № 3.07121942, укладений 11 грудня 2007 року між ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк", правонаступником якого є ПАТ "Платинум Банк", та ОСОБА_1, ОСОБА_2 припиненим.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги про визнання договору про іпотечний кредит припиненим є обґрунтованими, оскільки позивач виконала зобов`язання за кредитним договором, проте не має будь-якої інформації чи письмового доказу цієї обставини. Вимога про зобов`язання вчинити дії щодо припинення обтяжень іпотечної квартири є передчасною.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника ПАТ "Платинум Банк" задоволено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що кредитний договір, укладений між сторонами, не припинив свою дію, оскільки зобов`язання за цим договором позивачем в повному обсязі не виконані, про що свідчить наявна заборгованість зі сплати пені, яка ОСОБА_1 не оспорена та не спростована.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину з підстав незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог не взяв до уваги факт відсутності у відповідача банківської ліцензії й безпідставно визнав правомірним нарахування процентів та пені позивачу після запровадження у банку процедури ліквідації. Висновок апеляційного суду про те, що вимога банку від 23 жовтня 2017 року не є вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту, а є лише пропозицією сплатити прострочену заборгованість не відповідає дійсності, оскільки сама назва документу "Вимога", а не "Пропозиція". Також судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідач своєю вимогою про дострокове повернення суми кредиту змінив строк виконання основного зобов`язання, що потягло і зміну терміну договору іпотеки, що в силу вимог статті 17 Закону України "Про іпотеку" є підставою для припинення іпотеки. Крім того, банк, як майбутній позивач позбавлений можливості стягнути на свою користь нараховану пеню через пропуск строку позовної давності.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 11 грудня 2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк", правонаступником якого є ПАТ "Платинум Банк" було укладено договір про іпотечний кредит № 3.07121942, згідно якого банк надав кредит в розмірі 72 000 доларів США строком на 120 місяців.
У забезпечення цього договору, між сторонами того ж дня був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Додатковим договором від 04 березня 2016 року до договору про іпотечний кредит № 3.07121942 від 11 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "Платинум Банк" зафіксовано розмір заборгованості в сумі 28 773,53 доларів США та складено новий графік погашення кредиту.
23 лютого 2017 року відповідно до наказу правління Національного банку України № 95-ш розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Платинум Банк".
06 листопада 2017 року, ОСОБА_1 отримала вимогу ПАТ "Платинум Банк" від 23 жовтня 2017 року, згідно якої банк вимагав від позивача погасити поточну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 485, 49 доларів США, а також нараховані штрафні санкції, які станом на 20 жовтня 2017 року становлять 53 563,19 грн.
У вказаній вимозі, банк повідомив ОСОБА_1, що розмір загальної заборгованості за кредитом становить 7 172,30 доларів США без врахування штрафних санкцій, які нараховуються на день їх сплати.
На виконання вказаної вимоги, ОСОБА_1 у період листопад-грудень 2017 року сплатила на користь банку 7 253,94 доларів США.