Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 202/3070/18
провадження № 61-490св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дніпровська міська рада,
третя особа - Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (далі - КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської рад), про визнання права власності за набувальною давністю.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 17 грудня 1998 року ОСОБА_2, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, Відкритим акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" (далі - ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд") було видано ордер на право зайняття жилої площі кімнати гуртожитку АДРЕСА_1, площею 27,1 кв. м, на сім`ю з трьох осіб, а саме дружина - ОСОБА_1, син - ОСОБА_4
22 грудня 2000 року шлюб з ОСОБА_2 був розірваний, після чого останній знявся з реєстрації за вказаною адресою. Сина, ОСОБА_4 було знято з реєстрації у зв`язку зі смертю, яка сталася 07 липня 2007 року.
Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради від 17 червня 2011 року № 292 "Про зміну умов договору найму житлових приміщень", у зв`язку зі зняттям ОСОБА_2 з реєстрації, особовий рахунок на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, було відкрито на неї.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 лютого 2004 року № 330, із змінами внесеними рішенням від 18 листопада 2004 року № 3179, будинок у якому розташована спірна квартира передано на баланс Комунального житлово-експлуатаційного підприємства - 26 (далі - КЖЕП-26). Проте, згідно довідки Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "ДМБТІ") від 16 січня 2018 року № 465 квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" на підставі свідоцтва про право власності від 22 грудня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на виконання рішення від 21 жовтня 1999 року № 2160, натомість ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" з 06 лютого 2014 року припинило своє існування у зв`язку з визнанням банкрутом.
Посилаючись на викладене й на те, що вона добросовісно заволоділа чужим майном і понад десять років продовжує відкрито, безперервно володіти спірною квартирою, сплачує всі комунальні послуги, власними коштами та силами робить ремонти та дбає про її належний стан, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року у складі головуючого судді Кухтіна Г. О. позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 . Додатковим рішенням цього ж суду від 22 липня 2019 року вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач відкрито та безперервно користувалася та володіла спірною квартирою протягом десяти років, жодних претензій з цього приводу з боку третіх осіб заявлено не було, а тому набула право власності не нерухомість за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 липня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підстави, установлені статтею 344 ЦК України, для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції умисно не звернув уваги на те, що позивач на цілком законних підставах зайняла спірну квартиру, й є добросовісним володарем такої нерухомості та одноосібно сплачує всі комунальні послуги, власними коштами і силами робить ремонт та дбає про належний стан квартири, як основний квартиронаймач відкрито та безперервно протягом більше десяти років користується квартирою, що свідчить про наявність усіх, передбачених статтею 344 ЦК України підстав для набуття нею права власності на таку квартиру за набувальною давністю.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
17 грудня 1998 року ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" видало ОСОБА_2 ордер № 124 на право зайняття кімнати гуртожитку АДРЕСА_1 на склад сім`ї з трьох осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_4 - син.
22 грудня 2000 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Індустріальної районної ради міста Дніпропетровська зроблено актовий запис № 723, прізвище дружини після розлучення змінено на " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 22 грудня 2000 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 2007 року.
Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради № 292 від 17 червня 2011 року "Про зміну умов договору найму житлових приміщень", у зв`язку зі зняттям ОСОБА_2 з реєстрації, особовий рахунок на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, було відкрито на ім`я ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 330 від 16 лютого 2004 року "Про поетапну передачу житлових будинків з балансу обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя", та "Аеродром" на баланс комунальних житлово-експлуатаційних підприємств" зобов`язано ОЖКП "Лівобережжя" передати жилий будинок АДРЕСА_2, на баланс КЖЕП-26.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29 листопада 2004 року № 3179 "Про внесення змін до рішень виконкому міської ради від 22 січня 2004 року №277, від 16 лютого 2004 № 330, від 20 травня 2004 року № 1435 щодо передачі житлових будинків" визнано такими, що втратили чинність пункти 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 рішення виконавчого комітету міської ради від 16 лютого 2004 року № 330, та передано житловий будинок АДРЕСА_2, на баланс КЖЕП-26.
Відповідно до листа КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради від 16 січня 2018 року № 465 квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ВАТ "БМФ "Дніпроважбуд" на підставі свідоцтва про право власності від 22 грудня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на виконання рішення від 21 жовтня 1999 року № 2160.