Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 346/6701/16-ц
провадження № 61-13113св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 - адвокат Івасишин Зоряна Зорянівна,
відповідачі: ОСОБА_3, Коломийська міська рада, Прикарпатська регіональна товарна біржа,
треті особи: ОСОБА_4, Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Коломийської міської ради Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин Зоряни Зорянівни, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі судді Бойчука І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Коломийської міської ради, Прикарпатської регіональної товарної біржі, третя особа - ОСОБА_4, про визнання правочину недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки ділянка була відчужена як така, на якій відсутня забудова, що не відповідає дійсності. При продажу ділянки було порушено вимоги статті 198 ЗК України щодо погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
На час відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 було відомо, що спірна земельна ділянка забудована. При цьому зазначали, що відчуження відбулося всупереч вимогам частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою заборонено відчужувати земельні ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідного до вимог цього Закону.
Вказували, що відповідно до акту державного архітектурно-будівельного контролю земельна ділянка кадастровий номер 2610600000:15:006:0052 забудована (капітальна стіна). Зазначена капітальна будова, згідно з технічним паспортом збудована не пізніше 14 липня 2008 року, коли була проведена технічна інвентаризація об`єкту.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія НАН № 322889 від 18 червня 2015 року посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 2610600000:15:006:0052.
У липні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа - Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Коломийської міської ради Івано-Франківської області, про захист прав власника шляхом знесення самочинного будівництва.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона стала власником земельної ділянки на законних підставах шляхом її придбання на аукціоні.
Восени 2015 року вона виявила, що орендар суміжної земельної ділянки ОСОБА_5 , якому позивачі доводяться дружиною та дочкою, добудував навіс для столиків біля магазину і проводить торгівлю. Зазначала, що побудований навіс знаходиться на її земельній ділянці, і вона з цього приводу неодноразово зверталась до правоохоронних органів, щоб покійний ОСОБА_5 звільнив її земельну ділянку.
Стверджувала, що ОСОБА_5 захопив частину її земельної ділянки.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просила судусунути порушення її права власника, зобов`язавши ОСОБА_2 знести самочинно збудований навіс, який знаходиться на належній їй земельній ділянці площею 0,0061 га, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2610600000:15:006:0052.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що рішення Коломийської міської ради про виділення земельної ділянки ОСОБА_3 було прийняте в межах її повноважень і на даний час є діючим. Як суб`єкт права власності міська рада має право володіти, користуватись і розпоряджатись землями комунальної власності в повному обсязі, встановленому для них нормами публічного права. При прийнятті рішення про передачу відповідачці земельної ділянки, норми статей 140, 141 ЗК України не було порушено.
Щодо зустрічного позову районний суд вказав, що відповідачка не довела, що навіс, який є на будівлі, побудований саме позивачами і накладається на її земельну ділянку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 червня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявникові.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою судді Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 15 червня 2020 року залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки апелянтом не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Оскільки представником ОСОБА_2 до апеляційного суду була подана заява про усунення недоліків апеляційної скарги та квитанція від 22 липня 2020 року № 5182-22-015/К на суму 10 грн та не надано документу про оплату судового збору у визначеному судом розмірі, відтак, вказані обставини перешкоджали відкриттю апеляційного провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Івасишин З. З., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин З. З. мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є незаконною, підлягає скасуванню, оскільки фактично є відмовою у доступі до правосуддя.
Зазначає, що апеляційна скарга на рішення районного суду була подана 13 липня 2020 року. До апеляційної скарги було долучено квитанцію про оплату судового збору у розмірі 960 грн, що становило 150 відсотків від ставки судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.
Вказує, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме необхідність доплати судового збору у розмірі 301,20 грн.
Стверджує, що 22 липня 2020 року нею було подано до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням квитанції про сплату судового збору у розмірі 301,20 грн. Наявність оригіналу квитанції було перевірено працівником суду при прийнятті заяви.
Посилається на лист Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, у якому зазначено, що судовий збір у розмірі 301,20 грн, сплачений за позовом ОСОБА_2 квитанцією АКБ "Індустріалбанк" від 22 липня 2020 року № 5102-22-015/С, зараховано 22 липня 2020 року до державного бюджету на рахунок № UA 418999980313131206080009612, відкритий у Казначействі України для УДКСУ у м. Івано-Франківську за ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)".
Отже, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не надав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду