ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №826/247/16
адміністративне провадження №К/9901/25699/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 (Головуючий суддя Безименна Н.В., судді: Кучма А.Ю., Аліменко В.О.)
у справі № 826/247/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування наказу, податкової вимоги, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Крижанівського В.І. від 17 грудня 2015 року №2440 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
визнати протиправними дії головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві Зубченко О.Г. по проведенню нею документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання вимог обліку та збору єдиного соціального внеску фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014;
визнати протиправними дії головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Зубченко О.Г. по складанню акта № 23/12-01/ НОМЕР_1 від 19.01.2016 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання вимог обліку та збору єдиного соціального внеску фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014";
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19 січня 2016 року № Ф 231201 зі сплати єдиного внеску на суму 213 246, 66 грн;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.03.2016 року № Ф 3887-16 в загальній сумі 235 522, 72 грн;
визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Корнієвської О.М. № 0002911201/12-01 від 08.02.2016 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 30 693, 95 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00029212-01 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2016 на суму 239 754, 45 грн за основним платежем та на суму 60 448, 61 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 17 грудня 2015 року № 2440 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 :
визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання вимог обліку та збору єдиного соціального внеску фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014;
визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19 січня 2016 року № Ф 231201 зі сплати єдиного внеску на суму 213 246, 66 грн;
визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.03.2016 року № Ф 3887-16 в загальній сумі 235 522, 72 грн;
визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 0002911201/12-01 від 08.02.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 30 693, 95 грн;
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00029212-01 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2016 року на суму 239 754, 45 грн. за основним платежем та на суму 60 448, 61 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 та відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у податкового органу не було передбачених законом підстав для прийняття спірного наказу. Відповідачем безпідставно застосовано до позивача абзац 4 підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України. Контролюючий орган не мав підстав повторно виставляти позивачу податкову вимогу з одних тих самих підстав. Податковий кодекс України не містить визначення того, які саме особи належать до категорії населення. Призначаючи перевірки терміном на 5 днів відповідач значно звузив права позивача на надання до перевірки документів, оскільки за правилами підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами пунктів 85.2 та 85.3 статті 85 цього Кодексу протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки. Судом апеляційної інстанції взагалі не встановлено правомірності здачі позивачем в оренду нежитлового приміщення приватному нотаріусу Голяченко М.В. та обставинам належності вказаного приміщення позивачу на праві власності. Судом апеляційної інстанції були дослідженні докази, надані відповідачем, які не надавалися до суду першої інстанції та є неналежними та недопустимими. Судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок щодо дотримання податковим органом вимог законодавства при направленні ним запиту. Судом не зазначено будь-яких мотивів для скасування постанови окружного суду в частинах відмови у задоволенні позову.
Відповідач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України податковим органом було направлено на адресу позивача запит про надання інформації стосовно взаєморозрахунків з самозайнятою особою Голяченко М.В. від 16 вересня 2015 року № 9851/Л/26-59-17-01, в якому у зв`язку з проведенням перевірки Голяченко М.В. просив надати письмові пояснення та документальні підтвердження правових та фінансово-господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та самозайнятою особою Голяченко М.В. (а.с. 11), на яку позивач надав відповідь про те, що запит не містить в собі жодної з підстав, визначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави для надання запитуваних у ньому документів.
17 грудня 2015 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України було прийнято наказ № 2440 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 " (а.с. 12).
Надалі посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання вимог обліку та збору єдиного соціального внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 19.01.2016 № 23/12-01/ НОМЕР_1 (а.с. 38-48).
Як вбачається з акту, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:
підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України - отримання платником єдиного податку на II гр. доходу від провадження діяльності, яка не передбачена у підпункті 2 пункту 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України;
підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177, пункту 177.1 статті 177, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України - неподання до податкового органу податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2012, 2013 та 2014 роки, невизначення доходу, що підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб в період з 01.04.2012 по 31.12.2014 р. в сумі 1 451 540, 00 грн. (в т.ч. з період з 01.04.2012 по 31.12.2012 - 294 000 грн, в 2013 році - 580 540 грн, в 2014 році - 577 000 грн);
за результатами перевірки донараховано податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 239 754, 45 грн ( в т.ч. за 2012 рік - 48 048, 57 грн, за 2013 рік - 95 939 грн, 04 грн, за 2014 рік - 95 766,84 грн);
пункту 4 частини 1 статті 1, частини 3 статті 7, пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 4 статті 1, частини 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`якове державне соціальне страхування" - не подано до податкового органу звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 та 2013 роки, невизначення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті в бюджет на суму 213 246, 55 грн. (в т.ч. за 2012 рік - 55 286, 83 грн, 2013 рік - 76 811, 87 грн, 2014 рік - 81 147, 96 грн).
На підставі акта та за результатами перевірки відповідачем винесено податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2016 № NФ 231201, згідно якою заборгованість зі сплати єдиного внеску ФО-П ОСОБА_1 становить 213 246, 66 грн. та від 09.03.2016 № Ф 3887-16, згідно з якою станом на 29.02.2016 заборгованість ОСОБА_1, склала 235 522, 72 грн.
Також, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2016 № 00029212-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 300 203 грн. 06 коп, з яких за основним платежем - 239 754 грн 45 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 60 448 грн 61 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.02.2016, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 30 693, 95 грн (а.с. 51, 53).
Щодо доводів позивача про порушення податковим органом процедури проведення перевірки та правомірності прийняття спірного наказу.
За правилами пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції на дату надсилання запиту) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.