ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/1151/17
адміністративне провадження № К/9901/40868/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 (суддя - Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 (колегія суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі № 810/1151/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТ ОІЛ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "СТЕЙТ ОІЛ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 № 0008941405 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6826,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідачем перевірка була проведена з численними порушеннями процедурних вимог, тоді як висновки про встановлений надлишок паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) на АЗС не підтверджується належними і допустимими доказами.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.12.2016 № 0008941405.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції зазначили, що дані щодо фактичної кількості ПММ, які зазначені в акті перевірки, не можна вважати достовірними, адже відповідачем не надано інформації та документів щодо способу, приладів вимірювання фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів в резервуарах.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити в задоволені позову.
Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що в період з 28.11.2016 по 02.12.2016 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - АЗК суб`єкта господарювання ТОВ "СТЕЙТ ОІЛ", що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, 16км + 600м автодороги "Обхід м. Одеси" з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 05.12.2016 року № 421/15-32-40-01/39436796, згідно з висновками якого встановлено, що позивачем порушено порядок обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме:
- надлишок бензину А-95 Преміум у кількості 161,26л на суму 3062,40 грн. та дизельного палива у кількості 18,07л на суму 350,30 грн. згідно з додатком до акту перевірки;
- невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Сума невідповідності складає 5220,55 грн.
За результатами перевірки посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями.
На підставі акту перевірки апелянтом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 року № 0008941405 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6826,40 грн. за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (1 грн. за порушення, вчинене вперше) відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Не погоджуючись із вказаними висновками відповідача, які стали підставою для винесення спірного у справі податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду, який позов задовольнив, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи з наступного.