ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 815/7529/16
адміністративне провадження № К/9901/41182/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року (суддя Стефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді: Золотніков О.С., Осіпов Ю.В.) у справі №815/7529/16 за позовом Приватного підприємства "Сервіг" до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Сервіг" (надалі - позивач, підприємство, платник податків) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (надалі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2016 року №0001891401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 556 251 грн., у тому числі за основним платежем 1 245 001 грн. та за штрафними фінансовими санкціями у сумі 311 250 грн.; №0001931401, яким позивачу зменшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств згідно з статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість" на суму 1 236 313 грн.; №0001911401, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 216 838 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам закону, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків. Посилається на відсутність порушень податкового законодавства підприємства у перевіряє мий період.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 14.12.2016 року №0001891401, №0001931401 та №0001911401.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення попередніми судами норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку податкового органу, полягають у неврахуванні судом, що у підприємства відсутні будь-які чинники, які б могли вплинути на збільшення врожайності в два рази у порівнянні з середнім показником Овідіопольського району. Вважає, що підприємство не могло фактично зібрати стільки урожаю, скільки визначено у звітності виходячи із кількості посадженого. Зазначає, що має місце факт завищення врожайності та реалізації паперового кредиту в користь інших суб`єктів господарювання для надання вигоди. Посилається на те, що різниця між фактично вирощеним товаром та тим, що декларує підприємство - це товар, який придбано у третіх осіб, проте підприємством не відображено у податковому обліку.
Позивач 01.11.2017 року подав до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на правомірність та обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складений акт від 04.11.2016 року №2034/15-03-14-01/31258578 (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення підприємством пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1 та 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по загальній декларації у сумі 1 245 001 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1 та 198.5 статті 198 пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено податок на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства, який залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства у сумі 1 236 313 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок 21 у сумі 216 838 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.12.2016 року №0001891401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 556 251,00 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1245001 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 311250 грн.), №0001931401, яким позивачу зменшено суму грошового зобов`язання за платежем суми податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні с/х підприємств згідно з статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість" на суму 1 236 313 грн.; №0001911401, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 216 838 грн.
Вважаючи, що наведене рішення податкового органу прийнято всупереч вимогам чинного законодавства та порушують права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є сільськогосподарським підприємством, яке займається вирощуванням зернових та бобових культур, насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, відтворенням рослин та обробленням насіння для відтворення, а також іншою допоміжною діяльністю у рослинництві тощо.
Згідно з пунктом 209.13 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарське підприємство - суб`єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб`єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) підприємства становила 100%.
Підприємство зареєстроване як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 209.7 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до форм статистичної звітності за формами № 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" в 2015 році при засіяній площі в 510 га підприємством зібрано 29070 центнерів озимої пшениці, врожайність склала 57 ц/га. При засіяній площі в 582 га підприємством зібрано 25600 центнерів озимого ячменю, врожайність ячменю озимого склала 44 ц/га. При засіяній площі в 352 га підприємством зібрано 9220 центнерів ярого ячменю, врожайність склала 26,2 ц/га.