ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/503/17
адміністративне провадження № К/9901/21594/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат № 1" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 (в складі колегії суддів: головуючого судді - Епель О.В., судді: Карпушової О.В., Кобаля М.І.) у справі №810/503/17 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат № 1" до Головного управління державної служби України з питань праці у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В січні 2017 року Товариство з додатковою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат № 1" (далі - ТзДВ "Запорізький хлібокомбінат № 1", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області (далі - ГУ Держпраці у Київській області, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.12.2016 № 11/13939 про відмову у переоформленні дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 05.10.2016 №2681.16.32;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.12.2016 № 11/13938 про відмову у переоформленні дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 19.03.2015 № 742.15.32;
- зобов`язати ГУ Держпраці у Київській області переоформити та видати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 05.10.2016 № 2681.16.32 та дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 19.03.2015 № 742.15.32 на позивача у строки, встановлені чинним законодавством.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.12.2016 позивачем шляхом перетворення було змінено найменування з Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1" на Товариство з додатковою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат № 1", у зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з заявами про переоформлення дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 05.10.2016 №2681.16.32 та дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 19.03.2015 № 742.15.32, проте відповідач всупереч положень пунктів 7, 8 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV), відмовив у переоформленні зазначених дозволів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки внаслідок перетворення юридичної особи змінилось її найменування, а всі права та обов`язки перейшли до правонаступника, то спірні дозволи повинні бути переоформлені на правонаступника, яким є позивач.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач правом на подання заперечення чи відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 19.03.2015 Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібокомбінат № 1" отримало дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки №742.15.32, а 05.10.2016 - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №2681.16.32.
16.11.2016 зборами засновників Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1" вирішено утворити Товариство з додатковою відповідальністю "Запорізький хлібокомбінат № 1" шляхом перетворення Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1", якому за передавальним актом у приватну власність передано майно, майнові права та зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1".
ТзДВ "Запорізький хлібокомбінат № 1" є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1".
22.12.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Вишгородської міської ради Київської області внесено реєстраційний запис №13341120042004007 про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ПАТ "Запорізький хлібокомбінат № 1") в результаті реорганізації шляхом перетворення в ТзДВ "Запорізький хлібокомбінат № 1", про що внесено реєстраційний запис №13341450000005641.
23.12.2016 позивач звернувся до ГУ Держпраці у Київській області із заявами про переоформлення дозволів від 05.10.2016 № 2681.16.32 та від 19.03.2015 №742.15.32 у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи.
Листами від 26.12.2016 №№ 11/13938, 11/13939 ГУ Держпраці у Київській області повідомило позивача про відмову в переоформленні документів дозвільного характеру, у зв`язку з тим, що в даному випадку має місце зміна організаційно-правової форми шляхом перетворення, що не є підставою для переоформлення дозволів.
Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача про відмову в переоформленні дозволів, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до відповідача із заявами про переоформлення раніше виданих дозволів на законних підставах і відповідач помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні його вимог.