ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 760/1395/17
адміністративне провадження № К/9901/36980/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 26 квітня 2017 року (суддя Кізюн Л.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (колегія суддів: Губська Л.В., Оксененко О.М., Парінов А.Б.) у справі №760/1395/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт № 36 протоколу № 86 від 07 жовтня 2016 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується позивача; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 27.07.2011 року), виходячи зі складу грошового забезпечення на день встановлення інвалідності за посадою, яку він обіймав на день звільнення; зобов`язати відповідача подати у півторамісячний строк, після набрання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України.
Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки компенсацію, отриману відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повернуто, а тому відсутня підстава для відмови у призначенні допомоги, передбаченої ст. 16-3 Закону № 2011.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення - залишити без змін.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.1968 по 03.02.1992 проходив військову службу в Збройних силах Радянського Союзу, з 06.01.1987 по 13.05.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
20.01.2012 протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 62 встановлено, що захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з даними виписки із акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 167273, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності безстроково з 03.04.2012, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до акта огляду МСЕК серії10 ААБ №681503, позивачу встановлена ІІ групи інвалідності з 23.12.2013 безстроково, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2012 року та січні 2014 року позивачу було виплачено від УПСЗН одноразову компенсація за шкоду, заподіяну здоров`ю по ІІІ групі інвалідності в розмірі 189 грн. 60 коп., та по ІІ групі інвалідності в розмірі 94 грн. 80 коп., відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи з 23.12.2013 р. внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач звернувся до Харківського ОВК з відповідною заявою та надав копії необхідних документів, зазначених у пункті 3 Порядку № 499.
Комісія Міноборони протоколом № 86 від 07.10.2016 за результатами розгляду поданих позивачем документів відмовила в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що він своє право на отримання компенсаційної суми відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", використав.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли висновку про правомірність дій Міністерства оборони України щодо непризначення позивачеві одноразової грошової допомоги, оскільки право на її отримання використане шляхом отримання компенсації, встановленої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виплати одноразової грошової допомоги), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виплати одноразової грошової допомоги), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.