ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 260/401/19
касаційне провадження № К/9901/28256/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 (головуючий суддя: Рейті С.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 (головуючий суддя: Затолочний В.С., судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі №260/401/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (правонаступник Мукачівського об`єднаного УПФУ Закарпатської області; далі - відповідач), в якому просила:
визнати неправомірними дії відповідача щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 та щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі даних про заробітну плату з 2000 по 2010 роки, без врахування заробітної плати до 2000 року;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та з урахуванням даних про заробітну плату з 2000 по 2010 роки, без врахування заробітної плати до 2000 року.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 22.12.2010 перебуває на обліку в пенсійному органі та одержує пенсію за вислугу років, обчислену із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, проте у зв`язку із набранням чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VIII), з 01.10.2017 відповідачем було автоматично здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Такі дії позивачка вважає незаконними, у зв`язку з чим звернулася з цим позовом до суду. Також позивачка вважає протиправною відмову пенсійного органу у здійсненні їй перерахунку пенсії із врахуванням даних про заробітну плату, отриману нею у період з 2000 - 2010 роки, оскільки обчислення пенсії із врахуванням даних про заробітну плату за період з 01.09.1991 по 31.08.1996 є невигідним для неї.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з урахуванням внесених Законом №2148-VIII змін, перерахунок позивачці пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним. Суди встановили, що після здійсненого відповідачем в автоматичному порядку перерахунку ОСОБА_1 пенсії її розмір не зменшився, що спростовує доводи останньої про наявність факту звуженням обсягу вже набутих нею прав. Щодо можливості обчислення пенсії виходячи лише із заробітку, отриманого за період з 2000 по 2010 роки, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що положення статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №1058-IV) застосовується для призначення пенсій з 01.10.2011. З урахуванням того, що позивачу пенсію призначено з 22.12.2010, дана норма не підлягає застосуванню у вказаних правовідносинах.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржниця зазначає, що має місце порушення її конституційних прав у сфері пенсійного забезпечення, що виявилося у зменшенні при перерахунку пенсії з 01.10.2017 оцінки страхового стажу з 1,35% до 1% за кожний рік страхового стажу. На її думку такі зміни суперечать статті 22 Конституції України, оскільки відбулося звуження змісту та обсягу її прав, а також статті 58 Конституції України, оскільки до неї застосовано закон, який на неї не поширюється. Також скаржниця стверджує, що врахування для обчислення її пенсії довідки про заробіток за період з 01.09.1991 по 31.08.1996 є невигідним для неї, а тому пенсія підлягає перерахунку виходячи із заробітку, отриманого за період з 2000 - 2010 роки, без врахування заробітної плати до 2000 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідач засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду клопотання (зареєстроване судом 09.12.2019 за №К/9901/28256/19-Д), у якому просив здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Мукачівського об`єднаного УПФУ Закарпатської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 справу прийнято до провадження, здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 09.11.2020 визначений новий склад суду.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 22.12.2010 перебуває на обліку в пенсійному органі як одержувач пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону №1058-IV виходячи із загального страхового стажу роботи 31 рік 1 місяць 26 днів та заробітної плати, визначеної за 60 календарних місяців роботи підряд за період з 01.09.1991 по 31.08.1996, та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за період роботи з 01.07.2000 по 30.11.2010. Пенсія обчислена із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
У зв`язку із набранням чинності Законом №2148-VIII відповідачем з 01.10.2017 в автоматичному порядку було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Також судами встановлено, що на підставі заяви від 17.05.2018 позивачці було проведено перерахунок пенсії в результаті чого розмір пенсії підвищився та склав 1797,26 грн., в тому числі: 1637,54 грн - основний розмір пенсії; 159,72 грн - доплата за понаднормативний стаж 11 років.
29.12.2018 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії на підставі даних про заробітну за період з 2000 по 2010 роки, а також застосувати при розрахунку пенсії коефіцієнт страхового стажу 1,35%.
Листом № Ц-6/09-31 від 17.01.2019 позивачці повідомлено про те, що відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Таким чином, застосувавши при перерахунку пенсії коефіцієнт страхового стажу 1% - 0,31083, середню заробітну плату працівників зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн та коефіцієнт заробітної плати 1,39950, основний розмір пенсії за вислугу років склав 1637,54 грн (3764,40 грн*1,39950*0,31083=1637,54 грн), 164,67 грн - доплата за понаднормативний стаж за 11 років (11%*1497,00 грн). Загальний розмір пенсії за вислугу років з 01.12.2018 склав 1802,21 грн.
Стосовно врахування заробітку при перерахунку пенсії лише з 2000 по 2010 року повідомлено, що зазначена норма розрахунку заробітної плати для призначення пенсії прийнята Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон №3668-VI) та застосовується для призначення пенсій з 01.10.2011.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком пенсії позивачки на підставі Закону №2148-VIII. Під час перерахунку було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивачка вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії - 1,35%.
Частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено 22.12.2010 на підставі положень Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом №2148-VIII, у зв`язку з чим така підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та відповідно застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
На переконання скаржниці, неконституційною є не нова формула перерахунку пенсій, встановлена Законом №2148-VIII, а лише її складова у вигляді нового коефіцієнта страхового стажу (1% замість попереднього 1,35%).
Разом з тим, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом №2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Верховний Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії позивачки не зменшився, а навпаки збільшився, а тому звуження обсягу її прав і свобод не відбулось.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, яку позивачка вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.