ПОСТАНОВА
Іменем України
10 листопада 2020 року
Київ
справа №818/1439/16
адміністративне провадження №К/9901/36520/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 (суддя - Соклов В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді: Калиновський В.А., Кононенко З.О.) у справі №818/1439/16.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - ДПІ у м. Сумах) в якому просив суд визнати протиправними і скасувати:
податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0010641304/44597, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., з яких 96319,67 грн. за податковими зобов`язаннями та 24079,92 грн. за штрафними санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0010661304/44595, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 322,95 грн. штрафних санкцій;
податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0010651304/44596, згідно з яким нараховано військовий збір в розмірі 5349,03 грн., яка складається із суми за податковими зобов`язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн.;
рішення від 04.10.2016 №0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку про застосування до платника податків - в розмірі 9744,03 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 №0010601304/44600 з в сумі 97440,25 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 04.10.2016 № 0010641304/44597, № 0010651304/44596, рішення від 04.10.2016 № 0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 № 0010601304/44600. В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Сумах оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 в частині задоволення позову та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Сумах посилається на те, що положення пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в редакції, чинній як до 01.01.2015, так і в редакції, чинній з 01.01.2015 не передбачають право на включення до складу витрат оперативної діяльності витрат, пов`язаних із добровільним страхуванням відповідальності за заподіяння шкоди третім особам при здійсненні митної процедури транзиту, добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR), добровільного страхування вантажу.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.09.2016 № 2763/18-19-13-04/27729511615/191, в якому відображено висновки про наступні порушення:
1) пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті. 167, пункті 177.1, 177.2, 177 статті 177 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим донараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 96319,67 грн., в тому числі по періодах: за 2014 рік - 40354,04 грн., за 2015 рік - 55965,63 грн.;
2) підпункту 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України у зв`язку із несвоєчасною сплатою авансових внесків з податку на дохід фізичних осіб;
3) пункту 4 частини першої статті 4, пункту 2 частини першої статті 7, пункту 4 частини першої статті 1, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у зв`язку з чим нараховано до сплати в бюджет єдиного внеску в сумі 97 440,25 грн., в тому числі за 2014 рік - 65332,60 грн., за 2015 рік - 32107,65 грн.;
4) підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 176.1 статті 176, підпункту 16-1 пункту 10 розділу 20 Податкового кодексу України та нараховано до сплати в бюджет військового збору з чистого доходу отриманого від підприємницької діяльності в сумі 4279,22 грн., в т.ч. по періодах за 2015 р. на 4279,22 грн.
На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0010641304/44597, згідно з яким про збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120399,59 грн., з яких 96319,67 грн. за податковими зобов`язаннями та 24079,92 грн. за штрафними санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 04.10.201 №0010661304/44595, згідно з яким про збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 322,95 грн. штрафних санкцій;
податкове повідомлення-рішення від 04.10.2016 №0010651304/44596, згідно з яким нараховано військовий збір в розмірі 5349,03 грн., яка складається із суми за податковими зобов`язаннями в розмірі 4279,22 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1069,81 грн.;
рішення від 04.10.2016 №0010611304/44599 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого податку про застосування до платника податків - в розмірі 9744,03 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2016 №0010601304/44600 з в сумі 97440,25 грн.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень послугувало, на переконання посадових осіб податкового органу, завищення позивачем валових витрат за 2014 рік на суму 244 435,78 грн. в результаті включення до складу валових витрат вартості послуг страхування у сумі 244 435,78 грн. Відповідачем зазначено, що завищення витрат відбулося у результаті включення до складу валових витрат вартості послуг страхування відповідальності за заподіяння шкоди третім особам при здійсненні митної процедури транзиту, добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR), добровільного страхування вантажу. Також, аналогічне включення витрат на страхування мало місце і в 2015 році. У зв`язку з цим податковим органом сформовано висновок про завищення валових витрат на 285 281,86 грн. за 2015 рік.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову мотивовані тим, що норми Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, не містять будь-яких обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості послуг страхування відповідальності за заподіяння шкоди третім особам при здійсненні митної процедури транзиту, добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR), добровільного страхування вантажу. Також, враховуючи те, що посадовими особами податкового органу неправомірно сформовано висновок про завищення позивачем валових витрат у 2014 році та у 2015 році суди дійшли висновку про відсутність нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій за несвоєчасне нарахування єдиного соціального внеску, військового збору та прийняття вимоги.
Проте, Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення відносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункту 177.4 цієї статті).