ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 203/24/17
адміністративне провадження № К/9901/41812/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2017 (суддя - Колесниченко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М. Юрко І.В.) у справі № 203/24/17 (2-а/0203/30/2017).
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому просив скасувати визнати протиправною та скасувати постанову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську) від 23.12.2016 про накладення стягнення за частиною першою статті 165-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. та закрити провадження у справі.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017, позов задоволено частково. Постанову заступника голови комісії з реорганізації СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську заступника начальника інспекції Ханцель Д.М. від 23.12.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення з призначенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. - скасовано. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську зазначає, що порушення пункту 2.3 глави 2 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 та пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" є триваючим правопорушенням, а тому позивача обґрунтовано притягнуто до відповідальності згідно оскаржуваної постанови.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Дніпрометиз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2010 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 02.12.2016 № 197/28-01-14-05393145.
Так, за наслідками проведеної перевірки встановлено, що ПАТ "Дніпрометиз" проводились готівкові розрахунки, які перевищували 10000,00 грн. в день з фізичними особами-підприємцями:
з ФОП ОСОБА_2 02.01.2014 на суму 44570,00 грн., 03.01.2014 на суму 50000,00 грн., 06.01.2014 на суму 50000,00 грн.;
з ФОП ОСОБА_3 08.01.2014 на суму 15292,02 грн., 7410,98 грн., 59555,40 грн., 7841,34 грн. та 6067,85 грн., 20.01.2014 на суму 18568,50 грн., 11 431,50 грн., 21.01.2014 на суму 30104,44 грн., 11061,64 грн. та 3503,92 грн., 23.01.2014 на суму 17677,66 грн., 35022,34 грн., 27.01.2014 на суму 50000,00 грн., 30.01.2014 на суму 10000,00 грн., 31.01.2014 на суму 38603,38 грн., 47817,36 грн., 43349,80 грн.
23.12.2016 відповідачем прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі якої накладено у виді стягнення штраф в сумі 1700,00 грн. на генерального директора ПАТ "Дніпрометиз" ОСОБА_1, за нездійснення організації контролю за проведенням готівкових розрахунків протягом 2014 року у касі підприємства, а саме: допущення фактів перевищення граничної суми розрахунків готівкою 10000,00 грн. в день з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, чим порушено пункт 2.3 глави 2 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та пункту 1 постанови Правління НБУ від 06.06.2013 №210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує, що спірним у даному випадку є питання віднесення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до триваючого правопорушення чи правопорушення, що носить разовий характер, для застосування статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.
Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" установлено граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.