ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 820/2098/17
адміністративне провадження № К/9901/22430/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (головуючий суддя - Шляхова О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді: Бондар В.О., Калиновський В.А. ).
І. Суть спору
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - відповідач, Харківське ПОУ ПФУ Харківської області), в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача по справі, Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області по звільненню ОСОБА_1 із займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників з 20 квітня 2017 року;
- визнати незаконним та скасувати наказ Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 28-о від 19.04.2017 "Про звільнення з посади".
- поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді.
- стягнути з Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій, визнання незаконними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій зазначили, що rваліфікацію позивач отримав в Управлінні, виконуючи посадові обов`язки лише працюючи в одному відділі - організації впровадження персоніфікованого обліку, ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційних систем. А отже, переважне право на залишення на роботі з урахуванням своєї кваліфікації - спеціаліста персоніфікованого обліку позивач має лише в порівнянні зі спеціалістами цього відділу (робочі місця спеціалістів з кваліфікацією позивача розташовані за адресою: вул. Євгена Котляра, 4. м. Харків). Відповідач, відповідно до штатного розпису, залишив одного працівника "Відділу ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем" із специфікою роботи забезпечення безперебійного функціонування, адміністрування інформаційно - телекомунікаційної системи, баз даних, програмних комплексів та захист інформації в цих системах; забезпечення регламентних процедур оновлення, архівування, зберігання промислових версій програм; забезпечення роботи локальної мережі та комп`ютерного парку, адміністрування, використання ресурсів ІТС, мережевих сервісів, серверів баз даних, тощо за місцем знаходження АДРЕСА_1 . А так, як ОСОБА_2 не має відповідної кваліфікації для роботи яка виконувалась у "Відділі ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем" позивачу запропоновано перейти до іншого відділу. Порівнюючи посадові обов`язки головних спеціалістів вищевказаних відділів з посадовими обов`язками, які виконував позивач протягом 16-ти років роботи в органах Пенсійного фонду, вбачається, що коло обов`язків взагалі не схожі та не споріднені. Таким чином, для визначення переваг при переведенні позивача до відділів, що територіально розміщені в смт. Нова Водолага, не можливо врахувати його кваліфікацію, отриману в відділі персоніфікованого обліку. Щодо посилань позивача, що він є інвалідом ІІ групи та враховуючи територіальне розміщення Управління, може працювати лише за адресою, де розміщені два структурні підрозділи Управління: АДРЕСА_1: Нововодолазький відділ обслуговування громадян та Нововодалазький відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, суди зазначили, що, враховуючи специфіку роботи та територіальне місцезнаходження, окрім зазначених вище двох структурних підрозділів Управління на території Нововодолазького району за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем створені 4 робочих місця головних спеціалістів, які підпорядковуються до відділів, що територіально розташовані за адресою: Харків, вул. Євгена Котляра, 4. Проте, ОСОБА_1 відмовився від запропонованих йому посад у інших відділах, у зв`язку із відсутністю фізичної можливості працювати на будь якій іншій території Управління, окрім як за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо посилань позивача, стосовно порушення у спірних правовідносинах відповідачем ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суди вказали, що вказана норма не захищає інваліда повністю від звільнення. Його можна звільнити в разі скорочення штату працівників, а також за інших підстав. Суди зауважили, що відповідачу відомо, про те, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи. При обговорюванні щодо залишення його на роботі цей факт не брався до уваги, оскільки за положеннями статті 42 КЗпП України, переважне право на залишення на роботі під час звільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці передбачене виключно для певних категорій інвалідів, а саме, інвалідів війни; працівників, що отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання. Отже, чинним законодавством не передбачено надання переваги всім категоріям інвалідів перед іншими працівниками підприємства, установи, організації. Окрім того, суди звернули увагу на те, що позивача звільнено з роботи не з тієї причини, що він є інвалідом II групи, а у зв`язку зі скороченням штату і його відмовою від запропонованих посад, а саме: головного спеціаліста Мереф`янського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій та головного спеціаліста Харківського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
06 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, в якій позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суди не врахували, що до кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівники, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві, а не тільки ті, хто працює в структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи обіймав посаду працівник, який підлягає звільненню. Відповідачем по справі в обґрунтування визначення кола працівників, які підлягають вивільненню та які мають переважне право на залишення на роботі не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_1 не мав жодних переваг перед іншими працівниками на переведення на іншу посаду у відділах відповідача, територіально розташованих в смт. Нова Водолага. Скаржник зауважує, що відповідачем не спростовані доводи позивача, що на посадах Нововодолазького відділу ПФУ залишилися працювати працівники, які не мають спеціальної освіти, мають значно менший стаж роботи і працювали в інших відділах, які ліквідовані ( ОСОБА_3, ОСОБА_4 ). Крім того, станом на день попередження позивача, посади, які обійняли в подальшому (а саме - 22.02.2017) дані особи, були вакантними та не пропонувалися позивачу.
29 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення Харківського ПОУ ПФУ Харківської області на подану касаційну скаргу, в яких відповідач вважає доводи, викладеній в ній необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а рішення судів- без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 має повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство", що підтверджується дипломом спеціаліста, виданим 07 лютого 2009 року Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого.
Позивач, згідно даних трудової книжки, наказом №10-О від 01.02.2001 призначений на посаду головного спеціаліста-економіста Нововодолазького районного управління пенсійного фонду України у Харківської області. Наказом №12-О від 18.06.2013 переведений на посаду головного спеціаліста - системотехніка цього ж відділу. Наказом №11-ОС від 31.12.2016 звільнений з посади в порядку переведення до Харківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказом №04-ОС від 01.04.2016 призначений на посаду головного спеціаліста відділу ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем Харківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (а.с. 12-14).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Харківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області перейменовано на Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду на Харківської області.
Начальником Управління 16 лютого 2017 року, на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 №29-1 "Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України" (а.с. 34-35), видано наказ № 26 "Про введення в дію штатного розпису Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області" (а.с. 36).
Відповідно до п. 10 Положення № 28-2 та у зв`язку із затвердженням штатного розпису Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на 2017 рік, введеного в дію з 2017 року наказом Управління № 26, начальником Управління видано наказ 16 лютого 2017 року № 28 "Про внесення змін до штатного розпису Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області" (а.с. 37), яким на базі "Відділу ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем", де працював позивач, та "Відділу адміністрування і захисту інформаційно-аналітичних систем" утворено "Відділ адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації" із штатною чисельністю 12 штатних одиниць.
Наказом №29 від 20.02.2017 працівників Харківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, у кількості 91 осіб, включаючи позивача, ОСОБА_1 попереджено про зміну істотних умов державної служби, що підтверджено підписом позивача (копія наказу та додаток № 2 до наказу № 29 від 20 лютого 2017 року, а.с. 38-41).
07.03.2017 начальник Управління ОСОБА_5 письмово звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією переведення на посаду головного спеціаліста Мереф`янського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії, на період відпустки по вагітності та пологам основного працівника, або на посаду головного спеціаліста Харківського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії №1 на період відпустки по догляду за дитиною до 6 років, до її фактичного виходу на роботу.
Проте, позивачем запропоновані вище посади було відхилено, про що свідчить відповідний підпис на цьому листі. Позивач при відмові на запропоновані посади, посилався на те, що він є інвалідом та враховуючи територіальне розміщення Управління, може працювати лише за адресою, де розміщені два структурні підрозділи Управління: АДРЕСА_1. А це: Нововодолазький відділ обслуговування громадян та Нововодолазький відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій.
Згода на звільнення позивача надана профспілковим комітетом Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у протоколі від 18.04.2017 №06.
Наказом №28-О від 19.04.2017 позивача звільнено з посади у зв`язку із скороченням штату державних службовців згідно п. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що вчинено запис в трудовій книжці (а.с. 15).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі -Закон № 889-VІІІ), підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.
Статтею 87 Закону № 889-VІІІ визначено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Частина 5 статті 22 Закону № 889-VІІІ: У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.
Пункт 6 частини 1 статті 2 Закону № 889-VІІІ: рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.