ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа №161/18555/17
адміністративне провадження №К/9901/57339/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 161/18555/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2018 року (суддя: Рудська С. М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Гуляка В. В., суддів: Гудима Л. Я., Судової-Хомюк Н. М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 18 протоколу № 91 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення як інвалідам III групи згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499).
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, вважає таку відмову відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Так, позивачу ІІІ групу інвалідності встановлено 11 липня 2000 року, довічно 10 вересня 2013 року, внаслідок ушкодження здоров`я, яке мало місце в період проходження військової служби, а тому ОСОБА_1 має законодавчо визначене право на отримання одноразової грошової допомоги та така виплата повинна здійснюватись відповідно до вимог Порядку № 499, а не згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року позов задоволено повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку № 499.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 липня 2018 року Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 первинно було встановлено ІІІ групу інвалідності 11 липня 2000 року під час первинного огляду, потім ІІІ групу інвалідності позивачу було надано при повторних оглядах 11 липня 2001 року, в 2002 році та в подальшому повторний огляд 10 вересня 2003 року. Тобто, кожний рік після первинного отримання ІІІ групи інвалідності. Поряд з цим, станом на час первинного встановлення ІІІ групи інвалідності діяв Порядок № 499 та станом на момент звільнення позивача діяла ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов`язкове страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. Судами не було досліджено питання щодо встановлення виплати (не виплати) одноразової грошової допомоги Страховою компанією "ОРАНТА", яка здійснювала виплати військовослужбовцям на час первинного встановлення групи інвалідності у 2000 році. Також, скаржник зазначає про те, що зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2018 року, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М. І., Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року.
9. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року № 1021/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Шарапи В. М., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 11 листопада 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 28 квітня 1976 року по 12 квітня 1994 року, в тому числі в складі діючої армії в період бойових дій з 14 лютого 1980 року по 17 вересня 1981 року під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується довідкою Луцького об`єднаного міського військового комісаріату від 16 грудня 2016 року № 737.
12. Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ВЛН № 039007, ОСОБА_1 з 11 липня 2000 року має ІІІ групу інвалідності з причини порання, контузії, захворювання, пов`язаного з участю в бойових діях та перебуванням на території іншої держави, яка була встановлено терміном "довічно" згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії № 0060152 від 10 вересня 2013 року.
13. Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 199 08 квітня 2005 року ОСОБА_1 було встановлено діагноз: наслідки отримання осколкового поранення голови, правого передпліччя, правої гомілкової частини ноги, а також підтвердження, що дійсно дані поранення пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в Демократичній Республіці Афганістан.
14. Також, відповідно посвідчення серії НОМЕР_1, позивач є інвалідом третьої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
15. 14 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського обласного військового комісаріату з заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із контузією, інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.
16. 14 липня 2017 року Волинським обласним військовим комісаріатом на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України було подано висновок № ВСЗ/680 щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
17. 01 вересня 2017 року протоколом № 91 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки він був звільнений з військової служби до набуття чинності Законом України від 03 листопада 2006 року № 328-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01 січня 2014 року, тобто до набрання чинності новою редакцією статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
18. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
22. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
23. Статтею 41 Закону України від 25 березня 1992 року
№ 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
24. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
25. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- Порядок №975).