ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2020 року
Київ
справа №140/2484/19
адміністративне провадження №К/9901/1289/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 140/2484/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ МІТ ГРУП" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Волинській області, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (головуючий суддя - Шинкар Т. І., судді: Судова-Хомюк Н. М., Гуляк В. В.),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ МІТ ГРУП" (далі - ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ МІТ ГРУП" до переліку платників податків, зобов`язати виключити Товариство з переліку ризикових платників податків.
На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що оскаржуваним рішенням безпідставно та протиправно включено позивача до переліку ризикових платників податків, що призвело до зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач зазначав, що не відповідає жодному із 7 критеріїв, передбачених пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація про те, що існує ймовірність здійснення позивачем ризикових операцій, ґрунтується на припущеннях і належними доказами не підтверджена. Відтак, рішення про віднесення ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП" до переліку ризикових платників винесене необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 30 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ МІТ ГРУП" до переліку ризикових платників податків, оформлене протоколом від 22 травня 2019 року №50. Зобов`язав Комісію Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ МІТ ГРУП" з переліку ризикових платників податків.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
13 березня 2018 року зареєстровано юридичну особу ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП", а з 1 травня 2018 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (а. с. 9-10).
22 травня 2019 року Комісія Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення, оформлене протоколом № 50, про внесення ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Категорію ризиковості позивача віднесено відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 5 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника податку (у зв`язку з наявною податкової інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) (а. с. 32).
ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП" 3 липня 2019 року звернулося до ГУ ДФС у Волинській області із запитом про надання інформації чи внесено товариство до переліку ризикових платників податків та в разі внесення, вказати на якій підставі (а. с. 11).
Листом від 18 липня 2019 року № 6433/ФОП/03-20-07-03-08 відповідач надав відповідь, що ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП" внесено до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням ГУ ДФС у Волинській області відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених листом ДФС України від 5 листопада 2018 року, а саме - у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (а. с. 12).
Як встановлено судами, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стала податкова інформація, викладена у службовій записці управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем від 22 травня 2019 року №594/03-20-07-03-09 (а. с. 61-62) про те, що за результатами аналізу покупців встановлено, що ТОВ "ВЕСТ МІТ ГРУП" у квітні 2019 року виписало податкові накладні ТОВ "Вістбуд Індастрі" на суму ПДВ 175,0 тис. грн на постачання фаршу замороженого. ТОВ "Вістбуд Індастрі" в подальшому здійснило виписку податкових накладних на реалізацію м`яса та м`ясопродуктів в адресу платників податків, діяльність яких має ознаки ризиковості, зокрема: не забезпечені достатньою кількістю трудових ресурсів; відсутні основні засоби; відсутня подальша реалізація м`яса та м`ясопродуктів, які мають обмежений термін зберігання та потребують наявності сертифікатів якості; не встановлено придбання допоміжних послуг (транспортування, зберігання, сортування, пакування, здійснення навантаження/розвантаження товару, тощо) та встановлено реалізацію в наступних ланцюгах постачання товарів, робіт, послуг, відмінних від придбання. Вказана обставина може свідчити про безтоварність операцій та надання неправомірної вигоди іншим суб`єктам з метою мінімізації сплати податків.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів. Отже, протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №50 від 22 травня 2019 року не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, є рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача про те, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть застосовуватися. Суд зазначив, що Критерії ризиковості платника податків існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає затвердженню Державною фіскальною службою України та погодженню Міністерством фінансів України, відтак не підлягає і обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Критерії ризиковості платника податку затверджені у встановленому законом порядку в. о. голови ДФС України О. Власовим, станом на час виникнення спірних правовідносин були чинними та підлягали застосуванню.
З такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції. Ухвалюючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №4065/99-99-07-05-04-18 від 5 листопада 2018 року, є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому апеляційний суд послався на те, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши встановлені обставини, дійшов висновку, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності самого позивача, а його контрагентів. Водночас у разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може мати негативні наслідки у вигляді певних обмежень, або встановлення додаткових обтяжливих обов`язків для іншого сумлінного платника податків за відсутності факту його причетності до виявлених контролюючим органом правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.
У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності такого. Також, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість задоволення похідної вимоги щодо зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.