ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 120/1563/19-а
провадження № К/9901/31283/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 (головуючий суддя Совгира Д.І., судді Кузьменко Л.В., Франовська К.С.)
у справі № 120/1563/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Віннцькій області, в якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 11.04.2019 №2-4776/15-19-СГ, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності);
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, як члену Фермерського господарства "Озерне-2015" (за межами населеного пункту, державної форми власності).
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №120/1563/19-а позов задоволено повністю.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі №120/1563/19-а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
5. ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі №120/1563/19-а та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №120/1563/19-а.
6. До Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.
7. Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28.09.2017 ОСОБА_1, звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
9. Листом від 03.11.2017 №КО-18932/0-9711/6-17 у наданні такого дозволу відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не подала документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
10. Бездіяльність відповідача щодо не розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також відмову викладену у листі від 03.11.2017 №КО-18932/0-9711/6-17, позивач вважала протиправними, а тому звернулася до суду.
11. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №802/2146/17-а позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності); визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління і Держгеокадастру у Вінницькій області в не наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, та відведення її у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності), оформленої у вигляді листа від 03.11.2017 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності).
12. На виконання судового рішення відповідач своїм листом від 12.02.2018 №КО-18929/0-443/0/95-18, повідомив, що у цьому випадку земельні ділянки надавалися у користування голові Tовариства з обмеженою відповідальністю "Озерне-2015" ОСОБА_2, тому, відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту технічної документації із землеустрою.
13. Крім того, листом від 23.02.2018 №КО-18932/0-759/0/95-18, повідомив позивача, що в даному випадку земельні ділянки надавалися у користування голові Tовариства з обмеженою відповідальністю "Озерне-2015" ОСОБА_2 . Тому, відповідно до ч. 7 ст.118 ЗК України у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
14. Не погоджуючись із вищевказаними мотивами відмови позивач повторно оскаржив їх до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №802/1124/18-а позов задоволено частково. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції в мотивувальній частині свого рішення вказав на протиправність відмов відповідача, викладених у виді листів, зобов`язав відповідача повторно розглянути клопотання позивача, надав правову оцінку обставинам справи, які відповідачем не оскаржено, а тому мали бути б використані відповідачем при повторному розгляді клопотання позивача.
15. 11.04.2019 Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області винесено наказ №2-4776/15-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Підставою для прийняття даного наказу стало те, земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_2 на підставі договорів оренди землі від 18.02.2015 №174 та №175 для ведення фермерського господарства, укладених з головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, а відтак у гр. ОСОБА_1 відсутнє право користування (власності) щодо бажаної земельної ділянки, тому остання не може надаватися у власність відповідно до вимог ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" та ч. 5 ст. 116 ЗК України.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій керувався тим, що наказ Головного управлінням Держземагенства у Вінницькій області від 11.04.2019 №2-4776/15-19-СГ прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, а також те що відповідач повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, не визначених ч.7 ст.118 ЗК України.
Окружний адміністративний суд також врахував те, що спірні землі використовуються ОСОБА_2 на підставі договору оренди, отже не перебувають у нього у постійному користуванні, відсутні рішення про вилучення землі із постійного користування, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав у суб`єкта владних повноважень, при вирішення питання про надання дозволу, вимагати згоду у орендаря чи заяву про вилучення землі.
17. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що позивач претендує на земельну ділянку, яка перебуває на праві користування в ОСОБА_2, який є головою Фермерського господарства "Озерне-2015" на підставі договорів оренди від 18.02.2015 №174 та № 175, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендарем). Враховуючи те, що матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази про припинення договорів оренди від 18.02.2015 №174 та №175, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендарем) у встановленому законом порядку, виділення спірної земельної ділянки іншій фізичній особі можливе лише після подання заяви про відмову від такої ділянки та припинення у встановленому законом порядку права користування цією земельною ділянкою.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що відмова відповідача не є мотивованою та не містить жодних аргументів, які би свідчили про законність оскаржуваного наказу, не ґрунтується на вимогах ч.7 ст.118 ЗК України та правових висновків Верховного Суду, та попередніх судових рішеннях у справах, які стосуються інтересів позивача.
Судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 18.01.2019 у справі №821/1234/18, ухвалі від 24.01.2019 у справі №821/1202/18 та постановах від 26.02.2019 у справі №802/721/18-а, від 26.02.2019 у справі №802/721/18-а.
19. За посиланням скаржника, згода землекористувача на етапі надання дозволу на розробку документації із землеустрою, або її відсутність, а також наявності договору оренди земельної ділянки не є підставою для відмови в наданні вищевказаного дозволу відповідачем, оскільки такі обставини суперечать ч.7 ст.118 ЗК України та суперечать висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 11.06.2019 у справі №826/841/17 та 14.08.2019 у справі №480/4298/18.
20. Апеляційний адміністративний суд не надав оцінку тому, що ОСОБА_2 надав нотаріальну згоду на надання дозволу позивачу, як члену фермерського господарства, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та у вказаній заяві вказав, що він не заперечує щодо вилучення земельної ділянки на користь позивача.
Апеляційною інстанцією не наведено мотивів не прийняття нотаріальної згоди третьої особи до уваги. ОСОБА_2 не заперечував щодо задоволення позову.
21. Скаржник вважає не вірним посилання відповідача в наказі, що земельна ділянка перебуває в користуванні гр. ОСОБА_2, оскільки вона була надана для створення Фермерського господарства "Озерне-2015", та використовується саме Фермерським господарством "Озерне-2015". ОСОБА_2 є засновником вказаного фермерського господарства, що було підтверджено відповідними доказами, та не спростовано відповідачем.
22. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував наявності судового рішення, яке набрало законної сили, та стосується прав та інтересів позивача в цих правовідносинах, оскільки чергова відмова відповідача була видана саме на виконання судового рішення. Нових правовідносин між учасниками справи не виникало, а існували правовідносини, які були зумовлені не виконанням існуючого судового рішення.
23. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову суду апеляційної обґрунтованою, посилається на те, що спірна земельна ділянка належить на праві користування фермерському господарству, тому не може бути передана позивачу. Позовну вимогу про зобов`язання надати дозвіл відповідач вважає втручанням суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.