ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2140/1447/18
адміністративне провадження № К/9901/12950/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Гомельчука С.В. від 25 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В. від 11 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" (далі - позивач, Товариство) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 1, Управління) щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування позивачу суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2017 року у розмірі 5500770,00 грн.; 2) зобов`язання Управління внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року у розмірі 5500770,00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство зазначало, що внаслідок набрання законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі №821/1426/17, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0044361404 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2017 року у розмірі 5500770,00 грн., мало правомірні очікування на отримання податку із бюджету; враховуючи внесені до законодавства зміни, з 01 квітня 2014 року обов`язок щодо бюджетного відшкодування було покладено на Управління, яке зобов`язане внести в базу даних інформацію для формування Реєстру заяв про повернення заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, якою затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі - Порядок №26). Однак вказаних дій відповідачем 1 виконано не було, чим порушено право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявне право на повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2017 року, оскільки заявлена у цей період сума ПДВ є узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №821/1426/17 (06 червня 2018 року), яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0044361404, однак відповідачем 1 всупереч положенням статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дані в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування не внесені, чим порушено законне право Товариства. При цьому дійшов висновку, що саме Управління є належним відповідачем у даній справі, адже останнє відповідно до абзацу 3 пункту 10.14 розділу 10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 (далі - Порядок №1588), продовжує адмініструвати процедуру внесення даних та повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2017 року, як контролюючий орган, в якому перебував на обліку платник податків за попереднім місцезнаходженням.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, контролюючий орган зазначив про ненадання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки обставинам оскарження судових рішень у справі №821/1426/17 в касаційному порядку, що, на думку Управління, не дає правових підстав для внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Також зазначає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки позивач з 01 січня 2018 року перебуває на обліку за місцем реєстрації в іншому податковому органі.
Позивач правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
За змістом підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Так, відповідно до підпункту "ґ" пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.