ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №820/6326/16
адміністративне провадження №К/9901/35639/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Яковенка М.М., суддів Лях О.П., Старосуда М.І. від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 листопада 2016 року №0042351304 та №0042361304.
Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб внаслідок невключення до загального річного оподатковуваного доходу і недекларування доходу у вигляді суми боргу, анульованого Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", у розмірі 4998,00 грн., адже будь-якого повідомлення про списання кредиторської заборгованості за теплову енергію у зв`язку із спливом строку позовної давності ОСОБА_1 не отримував і не обізнаний про наявність такої заборгованості.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення, дійшов висновку про невключення позивачем до загального річного оподаткованого доходу і недекларування ним суми доходу у вигляді списаної Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" у 2014 році кредиторської заборгованості за теплову енергію у зв`язку зі спливом строку позовної давності в сумі 4998,00 грн., чим порушено вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 164.2.7 17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними і не підлягають скасуванню.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 березня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується отримання позивачем доходу у вигляді списаної кредиторської заборгованості в сумі 4998,00 грн., за якою минув строк позовної давності, а відповідачем в порядку виконання обов`язку, визначеного частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), не доведено таких обставин, у тому числі надходження інформації від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" у вигляді листа від 24 травня 2016 року №09-2209.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ним норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі, просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначила про помилковість позиції апеляційного суду, оскільки за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки було встановлено, що за даними ЦБ ДРФО та отриманої від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" інформації ОСОБА_1 у 2014 році отримав дохід у вигляді списаної кредиторської заборгованості в сумі 4998,00 грн., за якою минув строк позовної давності, який не був відображений у декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, як такий, що підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 164.2.7 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на подання заперечень на касаційну скаргу відповідача.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності та повноти сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2016 року №2794/20-31-13-04-08/ НОМЕР_1, в якому встановлено порушення позивачем вимог підпункту 164.2.7 пункту 164.2 статті 164 ПК України, а саме не включено до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларовано суму доходу у вигляді списаної кредиторської заборгованості в сумі 4998,00 грн., за якою минув строк позовної давності, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 749,70 грн.; пунктів 49.1, 49.2, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік.
Наведений висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що згідно відомостей ЦБ ДРФО та інформації, зазначеної у листі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" від 24 травня 2016 року за №09-2209, позивачем у 2014 році отримано дохід у вигляді суми списаної заборгованості у розмірі 4998,00 грн. за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, однак не включено його до податкової декларації про доходи та майновий стан за 2014 рік.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 листопада 2016 року: №0042351304, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на суму 937,01 грн., у тому числі за основним платежем - 749,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 187,40 грн.; №0042361304, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.