ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/16334/15
адміністративне провадження № К/9901/33230/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Іщука І.О. від 01 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л. від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, Інспекція), в якому просив: 1) скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2015 року №0005281701; 2) скасувати податкову вимогу від 25 червня 2015 року №6381-23; 3) не нараховувати ОСОБА_1 податок у розмірі 10410,40 грн. та штрафні санкції у розмірі 2602,60 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що податковим органом всупереч положень підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не враховано при визначенні загального фінансового результату за операціями з інвестиційними активами (корпоративними правами) понесенні позивачем витрати на придбання таких активів та, як наслідок, зроблено безпідставний висновок про заниження ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у 2012 році по таким операціям.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2015 року №0005281701; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 25 червня 2015 року №6381-23; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що за наслідком операцій із інвестиційними активами (частки в статутному капіталі ТОВ "Компанія "Укргазресурс") позивач не отримав інвестиційного прибутку, адже вартість такого інвестиційного активу є еквівалентною до доходу, отриманого за операцією із продажу корпоративних прав, тому об`єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відсутній.
Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. По суті ж, як вбачається із змісту касаційної скарги, контролюючий орган не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій саме в частині задоволених позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки в ході проведення перевірки встановлено заниження позивачем розміру інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами у 2012 році (продаж корпоративних прав), позаяк належні докази, які б підтверджували понесені витрати на придбання активу, відсутні.
Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету позивачем за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року складено акт від 26 січня 2015 року № 288/26-56-17-01-17/ НОМЕР_1, в якому встановлено порушення позивачем вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 та пункту 167.1 статті 167 ПК України, у зв`язку із заниженням розміру інвестиційного прибутку у сумі 62500,00 грн., отриманого від операцій з інвестиційними активами у 2012 році (продаж корпоративних прав ТОВ "Компанія "Укргазресурс") та незадекларованого ОСОБА_1, внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік, на 10410,40 грн.
На підставі висновків акту перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2015 року №0005281701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13013,00 грн. (за основним платежем - 10410,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2602,60 грн.).
Також у зв`язку із несплатою визначених у податковому повідомленні-рішенні зобов`язань відповідачем 25 червня 2015 року виставлено податкову вимогу №6381-23 на загальну суму 13013,00 грн.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно із пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпункт 164.2.9 пункту 164.2 цієї ПК України встановлює, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у пункті 170.2 статті 170 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
За правилами, визначеними підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).