ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 813/1901/16
адміністративне провадження № К/9901/31459/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Кузана Р.І. від 12 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гуляка В.В., суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М. від 14 грудня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2016 року: №0001161303 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, (далі - ПДФО) у розмірі 23193,15 грн. (18554,52 грн. за основним платежем та 4638,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); №0001171303 про збільшення суми грошового зобов`язання по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) у розмірі 30942,07 грн. (28129,15 грн. за основним платежем та 2812,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); №0001181303 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору у розмірі 1519,95 грн. (1215,96 грн. за основним платежем та 303,99 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувала на помилковість висновків контролюючого органу про заниження нею об`єкту оподаткування й, як наслідок, відповідних податкових зобов`язань внаслідок включення до складу інших витрат у 2015 році вартості придбаного пального та автомобільних шин на загальну суму 81063,82 грн., адже такі платежі пов`язані з провадженням ФОП господарської діяльності й отриманням доходів від реалізації щебеневої продукції, документально підтверджені відповідними первинними документами, тому відносяться до складу витрат останнього у відповідності до вимог підпункту 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, позовні вимоги задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно досліджених у ході розгляду справи доказів позивачем до складу інших витрат у 2015 році було віднесено витрати на експлуатацію орендованого вантажного транспортного засобу, які за приписами підпункту 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України безпосередньо пов`язані з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності (реалізації щебеневої продукції) на загальній системі оподаткування і зменшують загальний оподатковуваний дохід. Тому визнали безпідставними твердження контролюючого органу про заниження ФОП зобов`язань зі сплати ПДФО, ЄСВ та військового збору у вказаному періоді.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішення за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням процесуальних норм, посилаючись на обставини, викладені у акті перевірки ФОП, а саме щодо завищення нею у 2015 році інших витрат внаслідок безпідставного включення до їх складу вартості придбаного пального та автомобільних шин, оскільки орендований позивачем автомобіль не використовувався нею у власній господарській діяльності, що виключає підстави для відображення у податковому обліку підприємця витрат на експлуатацію цього транспортного засобу.
ФОП у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечила, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрована як ФОП та у період, який перевірявся Інспекцією, перебувала на загальній системі оподаткування.
Інспекцією проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання ФОП вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, про що складено акт від 18 травня 2016 року за №93/17-20/ НОМЕР_1, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог: підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, пункту 162.1 статті 162, статті 168, пункту 177.2 статті 177 ПК України, що призвело до заниження суми оподатковуваного доходу та ПДФО за 2015 рік у сумі 12337,46 грн., а також військового збору в сумі 1215,96 грн.; пункту 11 статті 8, пункту 2 частини 1 статті 7, абзацу 4 пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), в результаті чого не утримано у 2015 році ЄСВ на загальну суму 28129,15 грн.
Така позиція контролюючого органу у акті перевірки обґрунтована тим, що ФОП у 2015 році до складу інших витрат безпідставно віднесено вартість придбаного пального та автомобільних шин у розмірі 81063,82 грн., оскільки у власності позивача транспортні засоби відсутні, тому такі платежі безпосередньо не пов`язані з отриманням доходу, а свідчать про фінансування особистих потреб позивача.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (статті 42 ГК України).
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 ПК України.
Згідно з пунктом 177.2 вказаної статті Кодексу (в редакції, чинній у 2015 році) об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК України (у згаданій вище редакції) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: