ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №826/6649/14
адміністративне провадження №К/9901/31744/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. від 13 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0007191710/6339, яким йому збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 849785,40 грн.
Суди встановили, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік, за результатами якої складено акт від 06 листопада 2013 року №1391/26-51-17-01/ НОМЕР_1, у якому податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 36, пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік, на 849785,40 грн.
Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ПП "Олесь" №1 від 14 червня 2012 року за заявою ОСОБА_1 від цієї ж дати останньому передано ОСОБА_2 100% статутного капіталу підприємства.
Оскільки позивачем самостійно не обраховано і не сплачено податок на доходи фізичних осіб від суми в розмірі 5000000,00 грн., враховуючи відсутність документів, що підтверджують витрати ОСОБА_1 на придбання корпоративних прав в статутному фонді ПП "Олесь", контролюючий орган за наслідками перевірки дійшов висновку про заниження позивачем доходу від здійснення операцій з корпоративними правами та податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, на 849785,40 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, незгода з яким й стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Востаннє постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення, дійшов висновку про законність оскаржуваного повідомлення-рішення, оскільки з огляду на відсутність доказів понесення позивачем витрат на отримання корпоративних прав ПП "Олесь" й такі передані ОСОБА_1 безоплатно, інвестиційний прибуток позивача від операцій з корпоративними правами у 2012 році мав позитивний результат, тому, як зазначив суд, відповідачем обґрунтовано збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов задовольнив; скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, пункту 170.2 статті 170 ПК України, виходив з того, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Оскільки позивач набув корпоративні права у власність безоплатно та не здійснював операцій із продажу інвестиційного активу, апеляційний суд дійшов висновку, що інвестиційний прибуток від операцій з корпоративними правами, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, й, як наслідок, об`єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відсутні.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків апеляційного суду та прийняття ним рішення за неправильного застосування підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6, 170.2.7 пункту 170.2 статті 170 ПК України, посилаючись на обставини, встановлені у ході перевірки ОСОБА_1 . Вважає, що інвестиційний прибуток позивача від операцій із корпоративними правами складає 5000000,00 грн., адже останні отримані ним безоплатно та відсутні докази понесених у зв`язку з придбанням такого активу фактичних витрат. Однак позивач не включив такий прибуток до складу оподатковуваного доходу й не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.