ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 160/8716/19
адміністративне провадження № К/9901/6153/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 (головуючий суддя Лукманова О.М., судді Божко Л.А., Дурасова Ю.В.),
У С Т А Н О В И В:
Громадянин ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7128-53 від 13.11.2018 та №Ф-7128-53 від 14.02.2019.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019, адміністративний позов залишив без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Висновок суду про залишення позову без розгляду вмотивований тим, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду з позовом, з яким звернувся позивач, розпочався 19.04.2019 та закінчився 02.05.2019, в той час як позивач звернувся до суду з позовом лише 07.09.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого абзацом 5 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464-VI).
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що залишення позовної заяви без руху можливе лише на стадії відкриття провадження у справі. Проте, ухвалою суду першої інстанції позовну заяву повторно залишено без руху на стадії підготовчого провадження (з тих же підстав, які були зазначені в первинній ухвалі суду), внаслідок чого порушено право позивача на доступ до суду. При цьому позивач зазначає, що строки оскарження вимоги про сплату єдиного внеску із загальнообов`язкового соціального страхування, встановлені Законом України №2464-VI, ним не оскаржуються.
Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Підставою для залишення позовної заяви була, зокрема та обставина, що до адміністративного суду позивач звернувся 07.09.2019, не зазначивши, коли він дізнався про порушення своїх прав внаслідок прийняття ГУ ДФС вимог, правомірність яких він оспорює. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу протягом десяти днів з моменту отримання її копії надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням, зокрема дати, коли він дізнався про порушення своїх прав, та докази цього, а в разі пропуску строку на звернення до суду - клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та докази поважності причин пропуску цього строку. Обґрунтовуючи цей висновок, суд застосував норми частин першої - третьої статті 121 КАС.
24.09.2019 позивач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши, що вимоги від 13.11.2018 №Ф-7128-53 та від 14.02.2019 №Ф-7128-53 отримав 19.04.2019, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором (5120601435172) на поштовому конверті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 відкрито провадження у справі №160/8716/19 та призначено підготовче судове засідання, до розгляду в якому, як свідчить резолютивна частина ухвали, призначено й клопотання позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі частини першої статті 123 КАС. Суд виходив з того, що позивач, отримавши оскаржувані ним вимоги 19.04.2019, звернувся з адміністративним позовом поза межами строку, встановленого абзацом 5 частини четвертою статті 25 Закону № 2464-VI, не зазначивши причин, з яких пропустив цей строк. Позивачу було запропоновано надати докази щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
30.10.2019 позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому вказав, що пропуск строку зумовлений обставинами щодо адміністративного оскарження ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-7128-53 та його перебування з 22.07.2019 по 02.09.2019 у відрядженні у місті Києві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС. Суд встановив, що позивач 07.06.2019 оскаржив в адміністративному порядку вимогу від 14.02.2019 № Ф-7128-53. Рішенням ДФС України від 10.07.2019, яке позивач отримав 16.07.2019, скарга позивача була залишена без розгляду, як така, що подана з пропуском 10-денного строку, встановленого законом для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Доказів про оскарження в адміністративному порядку вимоги від 13.11.2018№Ф-7128-53 позивач суду не надав. Суд відхилив довід позивача про перебування у відрядженні в місті Києві з 22.07.2019 по 02.09.2019 як про перешкоду на звернення до суду з огляду на те, що 08.08.2019 позивач видав довіреність, якою уповноважив громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представляти його інтереси, зокрема в судах з усіма правами, передбаченими процесуальним законодавством, в тому числі з правом звертатися з позовними заявами.