ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м.Київ
справа № 826/3346/16
адміністративне провадження № К/9901/32503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року (cуддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Костюк Л.О., Шелест С.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМТ Електронікс" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМТ Електронікс" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02 жовтня 2015 року №100250005/2015/000043/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2015 року №100250005/2015/00086; зобов`язання прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем митних платежів в сумі 207 672,31 грн. та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює державне обслуговування бюджетних коштів.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх; крім того коригування митної вартості призвело до надмірної сплати Товариством митних платежів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 02 жовтня 2015 року №100250005/2015/000043/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 жовтня 2015 року №100250005/2015/00086; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованих позивачем товарів іншого (шостого) методу; крім того, суди зазначили про передчасність позовної вимоги про повернення надміру сплачених Товариством митних платежів з огляду на недотримання ним встановленого законом порядку їх повернення.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих ним документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої митної вартості.
При цьому зміст касаційної скарги свідчить, що відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 25 червня 2015 року між Товариством (як покупцем) та Компанією "FUZHOU LINSHENG IMPORT and EXPORT TRADING Co., LTD", Китай (як постачальником) укладено зовнішньоекономічний контракт щодо постачання товару №1/CLND, який визначається у специфікаціях на кожну окрему партію товару.
З метою митного оформлення поставленого товару позивачем 22 вересня 2015 року подано Митниці митну декларацію №100250005/2015/114358, в якій задекларовано товар - патрони для ламп розжарювання, кріпильні вироби з пластмаси, клемники кінцеві, з`єднувальні елементи для проводів та кабелів.
Разом з електронною митною декларацією на підтвердження визначеної за основним методом (ціною договору (контракту)) митної вартості товарів подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт щодо постачання товару №1/CLND від 25 червня 2015 року; комерційний інвойс компанії постачальника товару №LS - 20150813 від 13 серпня 2015 року; копії платіжних доручень від 22 липня 2015 року №55 на суму 8316,32 доларів США та від 19 серпня 2015 року №56 на суму 19404,76 доларів США; пакувальний лист компанії постачальника товару №LS -20150813PL від 13 серпня 2015 року; експертний висновок Державного підприємства "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" №2573 від 10 вересня 2015 року; копію коносаменту (Bill of Lading) №SZ20151471 від 20 серпня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №1751 від 21 вересня 2015 року; довідку ТОВ "ТГЛ Україна" про транспортні витрати №22-09/15-01 від 22 вересня 2015 року; копію експортної митної декларації постачальника товару №350120150015662170 від 13 серпня 2015року; копію прайс-листа виробника товару компанії від 12 січня 2015 pоку.
Також, листами від 25 вересня 2015 року та від 01 жовтня 2015 року позивачем надано до митного оформлення додаткові документи, а 02 жовтня 2015 року - декларацію митної вартості №100250005/2015/114741 з наступними додатковими документами: виправлену копію експортної митної декларації постачальника товару №350120150015662170 від 13 серпня 2015 pоку; копію листа компанії постачальника товару від 25 вересня 2015 року стосовно виправлення помилки в зазначенні ваги брутто та нетто товару з визначенням правильної ваги - брутто: 15770 кг та нетто: 15050 кг; копію специфікації №1 від 11 травня 2015 року до зовнішньоекономічного контракту щодо постачання товару №1/CLND від 25 червня 2015 року щодо імпортованої партії товару.
За результатами розгляду митної декларації та доданих документів посадовою особою відповідача 02 жовтня 2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000043/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00086.
Вказаним рішенням відповідач за резервним методом збільшив митну вартість частини вказаної партії товару, а саме: керамічних та келітових патронів для ламп розжарювання для внутрішнього встановлення в приміщеннях під напругу від побутової мережі 220В, вагою 13016,5 кг брутто, 12438,00 кг нетто - із заявленої позивачем в сумі 15921,92 доларів США або 1,28 доларів за 1 кг до розрахованої відповідачем на рівні 46642,50 доларів США або 3,75 доларів за 1 кг вантажу.
Згідно графи 33 вказаного рішення про коригування митної вартості, обставинами його прийняття, стали неможливість визначення митної вартості товарів, що імпортуються, за ціною договору (вартістю операції) через виявлені розбіжності ваги 15934,30 кг брутто та 15187,30 кг нетто товару, зазначеній в експортній митній декларації постачальника товару від 13 серпня 2015 року, порівняно з вагою цього ж товару в коносаменті та пакувальному листі щодо товару - 15 770,00 кг брутто та 15 050,5 нетто товару; в наданих додатково документах щодо подальшої реалізації продукції через торгівельну мережу " Епіцентр " різниться інформація щодо планової ціни реалізації та відпускної ціни "Епіцентр К", а саме: в листі Tовариства від 25 вересня 2015 року №135 зазначено, що планова ціна реалізації товарної позиції "Патрон керамічний Е27 HL519" арт. 22-0104 становить 1,80 грн. без ПДВ, а в специфікації №1 від 29 грудня 2014 року до договору поставки від 01 квітня 2014 року за №1659/30/10, укладеним між ТОВ "Епіцентр К" та Товариством, ціна покупки з ПДВ становить 3,89 грн., а рекомендована ціна з продажу - 5,75 грн. з ПДВ.
Позивач 07 жовтня 2015 року звернувся до відповідача з листом за вих. №140 щодо підтвердження заявленої позивачем митної вартості та вимогою щодо скасування зазначеного рішення.
Митниця листом від 13 жовтня 2015 року за вих. №6184/10/26-70-25-02-05 відмовила у перегляді оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим Товариство подало до ДФС України скаргу за вих. №153 від 11 листопада 2015 року про його скасування, втім остання своїм рішенням від 23 грудня 2015 року за вих. №27561/6/99-99-25-01-04-15 в задоволенні скарги відмовила.
Не погодившись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.