1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 815/3983/16

адміністративне провадження № К/9901/18818/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (суддя Харченко Ю.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (головуючий суддя Градовський Ю.М., судді: Турецька І.О., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,



В С Т А Н О В И В :



В серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610041/2 від 11 липня 2016 року.



Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх.



Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610041/2 від 11 липня 2016 року.



Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованих позивачем товарів іншого (шостого) методу.



Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих ним документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої митної вартості.



Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.



В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.



Судами встановлено, що 22 квітня 2016 року між Товариством (як покупцем) та SHANDONG ZOT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (як продавцем) укладено контракт №ZOT20160422ZDP, згідно з пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 2.4 якого продавець виготовляє і продає, а покупець - купує товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в специфікаціях, які є додатком до даного контракту та невід`ємною його частиною; загальна вартість контракту складає 22 062,00 долари США; ціни розуміються на умовах FOB Ціндао Китай, Україна, "Інкотермс 2010", ціна і умови постачання на товар зазначаються в кожній специфікації індивідуально; ціни, зазначені в специфікаціях, є твердими та зміні не підлягають.



22 квітня 2016 року сторонами контракту підписано специфікацію №1, за умовами якої вони визначили склад, базис поставки та вартість партії товару, який поставлятиметься в межах контракту, а саме: фронтальний навантажувач ZOT Т939L (новий 2016 р.в.) (YUCHAI двигун 75кВт, керування джойстик, швидкозйомне улаштування, вили для дерева, 1.2m3 ковш, кондиціонер, колеса 24", набір інструментів, набір запасних частин, технічні документи) вартістю 12 844 долари США; фронтальний навантажувач ZOT Т936L (новий 2016 р.в.) (YUNNEI двигун 76кВт, керування джойстик, 1.2m3 ковш, колеса 20", набір інструментів, набір запасних частин, технічні документи), вартістю 9 218 доларів США (загальна вартість товару - 22 062 долари США).



Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 специфікації №1 від 22 квітня 2016 року покупець простим банківським переказом здійснює передплату на користь постачальника у розмірі 7000 доларів США; строк платежу - протягом 5 днів з моменту підписання даної специфікації; доплата за товар в розмірі 15 062 доларів США здійснюється протягом 5 днів з моменту усного повідомлення продавцем покупця про готовність партії товару для відправлення.



На виконання умов контракту від 22 квітня 2016 року №ZOT20160422ZDP згідно з інвойсом від 22 квітня 2016 року №ZOT20160422-І SHANDONG ZOT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD поставило Товариству фронтальний навантажувач ZOT Т939L (новий 2016 р.в.) (YUCHAI двигун 75кВт, керування джойстик, швидкозйомне улаштування, вили для дерева, 1.2m3 ковш, кондиціонер, колеса 24", набір інструментів, набір запасних частин, технічні документи) вартістю 12 844 долари США; фронтальний навантажувач ZOT Т936L (новий 2016 р.в.) (YUNNEI двигун 76кВт, керування джойстик, 1.2m3 ковш, колеса 20", набір інструментів, набір запасних частин, технічні документи), вартістю 9 218 доларів США.



З метою здійснення митного оформлення поставленого товару декларантом подано до митного органу митну декларацію №500060001/2016/006643 від 08 липня 2016 року, а на підтвердження заявленої в ній митної вартості товару (визначеної за основним методом - ціною договору (контракту)) додано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №ZOT20160422ZDP від 22 квітня 2016 року, специфікацію №1 від 22 квітня 2016 року до зовнішньоекономічного договору, пакувальний лист №ZOT20160526-P від 26 травня 2016 року, рахунок-фактуру (інвойс) №ZOT20160422-І від 22 квітня 2016 року, платіжні доручення в іноземній валюті від 29 квітня 2016 року на суму 7 000 доларів США та від 19 травня 2016 року на суму 15 062 долари США, міжнародну товарно-транспортну накладну №0712 від 07 липня 2016 року, коносамент №MRFB16052818 від 29 травня 2016 року, прайс-лист виробника, каталог виробника, опис товару, декларацію походження товару, договір на перевезення №205015-42 від 05 січня 2015 року та документ, що підтверджує його вартість №0507-01 від 05 липня 2016 року.



Під час перевірки наданих Товариством документів посадовими особами Митниці встановлено, що вони містять розбіжності: у пункті 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 22 квітня 2016 року №ZOT20160422ZDP передбачено, що виріб має бути упаковано, а у специфікації до контракту №1 від 22 квітня 2016 року визначено, що при відправленні вантажу продавець зобов`язаний надати документи, а саме - пакувальний лист, у якому наявна інформація про кількість пакувальних місць, масу нетто/брутто окремо для кожного місця, однак в пакувальному листі від 26 травня 2016 року №ZOT20160526-P відсутня інформація про будь-яке пакування; у пункті 3.4 специфікації до контракту №1 від 22 квітня 2016 року вказано, що при відправленні вантажу продавець зобов`язаний надати копію митної декларації, завіреної його підписом та печаткою, однак до митного оформлення надано копію митної декларації від 26 травня 2016 року №425820160000470786 без підпису та печатки; декларантом або уповноваженою декларантом особою до митного оформлення не надано перекладу копії митної декларації країни відправлення від 26 травня 2016 року №425820160000470786; у графі 20 "Умови поставки" митної декларації від 08 липня 2016 року №500060001/2016/006643 вказано FOB CN QINGDAO, означені умови поставки вказано також у специфікації до контракту №1 від 22 квітня 2016 року та пакувальному листі від 16 травня 2016 року №ZOT20160526-P, проте в наданому до митного оформлення інвойсі від 22 квітня 2016 року №ZOT20160422-І вказано умови поставки FОВ Ukraine Odessa; у пункті 3.4 специфікації до контракту №1 від 22 квітня 2016 року передбачено, що при відправленні вантажу продавець зобов`язаний надати сертифікат походження товару за формою А, однак даний сертифікат до митного оформлення не надавався.



Наведені обставини викладені у надісланому Митницею Товариству електронному повідомленні, яким його зобов`язано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації, завірену належним чином, та її переклад.



11 липня 2016 року Товариством додатково надано Митниці висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, бухгалтерську виписку, переклад експортної декларації.



Не зважаючи на подані Товариством документи, Митницею 11 липня 2016 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610041/2 й визначено останню за резервним методом.



При цьому в рішенні не зазначено жодних виявлених в поданих документах недоліків, розбіжностей або невідповідностей.



Не погодившись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.



В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.



Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.



За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.



Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).



Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.



Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).



Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.



Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.



Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.



У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).



Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.


................
Перейти до повного тексту