ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року
м.Київ
справа № П/811/1027/15
адміністративне провадження № К/9901/30083/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року (суддя Притула К.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги (в частині),
В С Т А Н О В И В :
В березні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (яку ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року було замінено правонаступником - Кіровоградською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області; далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправними, недійсними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22 вересня 2014 року №Ф-000501701 в частині донарахування Підприємцю недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 9 місяців 2011 року в сумі 22 415,10 грн. та рішення від 22 вересня 2014 року №0005251701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в частині застосування до Підприємця штрафних санкцій в розмірі 2 909,58 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець зазначав про помилковість висновків акту перевірки про наявність у нього недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2011 рік, на підставі яких, в свою чергу, контролюючим органом прийнято оскаржувані вимогу про її сплату та рішення про застосування штрафних санкцій, які підлягають скасуванню в цій частині.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 вересня 2014 року №Ф-000501701 в частині донарахування Підприємцю недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 9 місяців 2011 року в сумі 22 415,10 грн. та рішення від 22 вересня 2014 року №0005251701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в частині застосування до Підприємця штрафних санкцій в розмірі 2 909,58 грн.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку про відсутність у Підприємця визначеної оскаржуваною вимогою недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 22 415,10 грн. та, як наслідок, безпідставність застосування до нього штрафних санкцій в сумі 2 909,58 грн., оскільки висновки акту перевірки про встановлення такої недоїмки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Інспекція звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що Підприємець, перебуваючи на загальній системі оподаткування, здійснює оптову торгівлю періодичними засобами масової інформації, а саме: книгами, журналами, газетами вітчизняного виробництва.
В період з 02 вересня 2014 року по 15 вересня 2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт №716/11-23-17-01/ НОМЕР_1 від 22 вересня 2014 року.
В ході перевірки встановлено порушення:
- пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3 324,57 грн., в тому числі за 2012 рік - на суму 1599,78 грн., за 2013 рік - на суму 1724,79 грн.;
- пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464) - донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 30 105,95 грн., в тому числі за 2011 рік - 22 415,10 грн., за 2012 рік - 3 700,83 грн., за 2013 рік - 3 990,02 грн.
22 вересня 2014 року Інспекцією складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000501701, якою Підприємцю визначено недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 30 105,95 грн, з яких за 2011 рік - 22 415,10 грн, за 2012 рік - 3 700,83 грн, за 2013 рік - 3 990,02 грн., а також рішення №0005251701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, відповідно до якого до Підприємця застосовано штрафні санкції в розмірі 3 931,87 грн.
Не погодившись із прийнятими Інспекцією вимогою та рішенням щодо визначення недоїмки з єдиного внеску за 2011 рік й застосуванням у зв`язку із нею штрафних санкцій Підприємець звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 якого єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону №2464).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
За змістом частини 2 статті 9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частинами 1 - 4 статті 25 Закону №2464 передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.