ПОСТАНОВА
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа №817/628/15
провадження №К/9901/42549/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко О.П., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (колегія у складі суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С.)
у справі №817/628/15
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України
про визнання дій неправомірними.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просила визнати неправомірними дії Міністерства соціальної політики України, що полягають у відмові виділити їй кошти для забезпечення житлом та зобов`язати відповідача виділити кошти на вказані цілі.
2. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 15.06.2015 визнано неправомірними дії Міністерства соціальної політики, що полягають у відмові виділити ОСОБА_1 кошти для забезпечення житлом; зобов`язано Міністерство соціальної політики України виділити кошти для забезпечення житлом ОСОБА_1 .
3. Згодом, ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 27.06.2017 задоволено заяву ОСОБА_1, змінено спосіб і порядок виконання постанови Сарненського районного суду від 15.06.2015 шляхом стягнення з Міністерства соціальної політики України цільовим призначенням коштів в сумі 1150000 грн. без ПДВ для забезпечення житлом позивача.
4. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Сарненського районного суду від 15.06.2015 р., Сарненський районним судом був виданий виконавчий лист від 13.08.2015 р., копія знаходиться в матеріалах справи.
7. З повідомлення Міністерства соціальної політики України від 13.03.2017 р. №8/0/7717 вбачається, що у зв`язку з наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, Мінсоцполітики зверталось до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 14.08.2015 №817/628/15 за рахунок державного бюджету України та направлення документів виконавчого провадження до органів Казначейства у порядку, передбаченому чинним законодавством.
8. З даного повідомлення також вбачається, що фінансування видатків для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не враховано в Законі України "Про Державний бюджет України". У 2015-2017 р.р. видатків на такі цілі не було передбачено.
9. З долученого ОСОБА_1 до заяви відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається, що державним виконавцем було вжито відповідних заходів щодо визначення середньої вартості житла, яким необхідно забезпечити стягувача.
10. 23.01.2017 на адресу стягувача та боржника було скеровано копію висновку від 06.12.2017 з незалежної оцінки майна, а саме середньої ринкової вартості однокімнатної квартири площею 49,7 кв.м. та зазначено, що даний висновок сторонами не оскаржувався.
11. З долученої до матеріалів справи постанови про накладення штрафу від 20.03.2017 вбачається, що на Міністерство соціальної політики України було накладено штраф у розмірі 5100 грн. у зв`язку з невиконанням рішення Сарненського районного суду від 15.06.2015.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання постанови Сарненського районного суду від 15.06.2015, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини щодо отримання коштів з державного органу за рішенням суду розповсюджуються приписи Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Суд погодився з доводами заявника про відсутність порядку виконання таких рішень у разі задоволення позовних вимог про виплату коштів без визначення певної суми та способу виконання рішення, а саме шляхом стягнення.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні зазначеної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміна на підставі ст. 263 КАС України (у редакції до 15.12.2017) способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст. 162 КАС України (у редакції до 15.12.2017) способу відновлення порушеного права.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Позивач у касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених в основу рішення суду першої інстанції (п. 6 цієї постанови). На переконання заявника, слід застосувати норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ