ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 5/77
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України" - Климюк В. Ю.,
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - Перепелиця А. В.,
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Інвест" - не з`явився,
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Мотляха О. О.,
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився,
Офісу Генерального прокурора - Бересток Б. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020
(у складі колегії суддів: Разіна Т. І. (головуючий), Михальська Ю. Б.,
Тарасенко К. В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020
(у складі колегії суддів: Ломака В. С. (головуючий), Босий В. П., Привалов А. І.)
у справі № 5/77
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Інвест", Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
за участю Прокуратури міста Києва
про визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (змінене найменування на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (далі - НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 16.09.2019 про зміну предмета позову) до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", відповідач), в якому просило визнати укладеним з 01.01.2011 між ПАТ "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" та НАК "Нафтогаз України" договір поставки природного газу на умовах, передбачених Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", та у редакції, запропонованій позивачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень ст. 10, 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 № 1729) ПАТ "Укрнафта" як юридична особа, до складу якої входить НГВУ "Полтаванафтогаз", та уповноважена особа за договором про спільну діяльність від 21.12.2000 № 5/56, було зобов`язане передати позивачеві природний газ власного видобутку, що видобутий у 2011 році, за ціною, визначеною відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 23.12.2010 № 1952 "Про встановлення ціни на товарний природний газ, видобутий відповідно до договору про спільну діяльність від 21.12.2000 № 5/56" (далі - постанова НКРЕ від 23.12.2010 № 1952), на підставі відповідного договору купівлі-продажу для його подальшої реалізації позивачем для потреб населення. Проте, відповідач надісланий позивачем примірник договору поставки природного газу не підписав, протокол розбіжностей до договору не надав, у порушення вимог чинного законодавства відмовляється від підписання договору, при цьому природний газ власного видобутку фактично передав до газотранспортної системи в 2011 році, що підтверджує існування між сторонами у справі зобов`язальних відносин протягом 2011 року.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.07.2011, від 01.09.2011, від 21.10.2015 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра-Інвест" (далі - ТОВ "Надра-Інвест"), АТ "Укртрансгаз" (змінене найменування Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - правонаступника Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"), Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 залучено до участі у справі Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
04.06.2014 Прокуратура міста Києва надала до суду першої інстанції повідомлення про вступ у справу № 5/77.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили, зокрема, з того, що сторонами не було погоджено всіх істотних умов договору поставки природного газу, а саме щодо ціни договору та строків його дії.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 та рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, у серпні 2020 року НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" подали до Касаційного господарського суду касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просили скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 15.07.2020 та рішення суду першої інстанції від 20.01.2020, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги НАК "Нафтогаз України".
Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі №5/77 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз", а ухвалою Верховного Суду від 18.09.2020 - за касаційною скаргою НАК "Нафтогаз України", з підстави, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Призначено касаційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.10.2020.
01.10.2020 від ТОВ "Надра-Інвест", а 12.10.2020 від ПАТ "Укрнафта", до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз", в яких ТОВ "Надра-Інвест" та ПАТ "Укрнафта" заперечили доводи касаційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Судове засідання у цій справі, призначене на 21.10.2020 на 10 год 40 хв, не відбулося у зв`язку із перебуванням суддів Берднік І. С. та Сухового В. Г. на лікарняному.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2020 призначено касаційні скарги НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.11.2020.
ДК "Газ України", НКРЕКП та прокурор не скористалися своїм правом відповідно до ст. 295 ГПК України та не подали до суду касаційної інстанції письмових відзивів на касаційні скарги НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз".
У судове засідання 11.11.2020 ТОВ "Надра-Інвест", ДК "Газ України" та НКРЕКП своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ) не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" по суті за відсутності представників ТОВ "Надра-Інвест", ДК "Газ України" та НКРЕКП.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників НАК "Нафтогаз України", АТ "Укртрансгаз", ПАТ "Укрнафта" та прокурора, дослідивши наведені в касаційних скаргах НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" доводи, подані ТОВ "Надра-Інвест" та ПАТ "Укрнафта" заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.12.2000 між НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" (підприємство), ТОВ "Укрнафтогазтрейдінг" та ТОВ "Надра-Інвест" (інвестори) укладено договір № 5/56 СД (№ 1215/00-СД) про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтогазопромисловому районі без створення юридичної особи (далі - договір про спільну діяльність), предметом якого є інвестування з метою створення необхідних виробничих потужностей для розробки та експлуатації об`єктів робіт (буріння і ремонт окремих свердловин групи родовищ Полтавського нафтогазопромислового району), впровадження передової техніки і технологій, в технологічному циклі від розробки родовища та ремонту свердловин до реалізації товарної продукції, а також ведення спільної виробничо-господарської діяльності з видобутку і реалізації газу і конденсату в процесі освоєння і розробки об`єктів робіт для отримання прибутків.
Відповідно до п. 3.1 договору про спільну діяльність ліцензія на експлуатацію родовища, де ведеться спільна діяльність, належить підприємству і використовується учасниками виключно в інтересах спільної діяльності.
Договір діє протягом 30 років та може бути змінений і доповнений по взаємній згоді учасників договору (п. 19.1, п. 20.1 договору про спільну діяльність).
У подальшому учасники договору про спільну діяльність неодноразово вносили зміни у договір шляхом укладення угод про внесення змін і доповнень до договору про спільну діяльність від 21.12.2000 № 5/56 СД, а саме від 18.11.2003 (додаток № 3 до договору), від 07.07.2005 (додаток № 3/1 до договору), від 28.04.2011 (додаток № 4 до договору).
Так, угодою від 18.11.2003 змінено порядок розподілу та виплат учасникам договору прибутку від здійснення спільної діяльності (ст. 11 договору "Майнові відносини між учасниками").
Угодою від 07.07.2005 внесено зміни у розділ договору "Визначення основних термінів", до ст. 2 "Внески і частки учасників", до ст. 11 "Майнові відносини між учасниками", до ст. 13 "Комітет з управління". Визначено, зокрема, що учасниками договору є НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" (підприємство) та ТОВ "Надра-Інвест" (компанія). Також відповідно до вказаної угоди перезподілено внески та частки учасників спільної діяльності.
У зв`язку зі зміною найменування Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" 28.04.2011 учасники договору про спільну діяльність уклали угоду, якою по тексту договору змінили слова "Відкрите акціонерне товариство" на "Публічне акціонерне товариство", ВАТ "Укрнафта" на ПАТ "Укрнафта".
Листом від 12.07.2010 № 35п-054/174-485 ПАТ "Укрнафта" повідомило НАК "Нафтогаз України", що уповноваженою особою (оператором) за договором про спільну діяльність є НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта".
Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на газодобувні підприємства покладений обов`язок укладати угоди з реалізації природного газу за закупівельними цінами у випадках, визначених статтею 10 цього Закону.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб`єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб`єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.
Таким уповноваженим суб`єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для потреб населення, згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було визначено НАК "Нафтогаз України".
Окрім того, у п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 було вказано, що потреба населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (в межах обсягів природного газу, що використовуються як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню) в природному газі задовольняється з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарськими товариствами, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими такими договорами особами НАК "Нафтогаз України" всього обсягу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом находження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України), а у разі нестачі - за рахунок інших ресурсів НАК "Нафтогаз України".
Підприємства, зазначені в абзаці першому цього підпункту, а також учасники договорів про спільну діяльність, відповідно до яких розмір внеску підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств перевищує 50 відсотків загального розміру внесків учасників договорів про спільну діяльність, реалізують видобутий природний газ (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України) виключно НАК "Нафтогаз України" за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики для кожного суб`єкта господарювання, визначеного в цьому абзаці.
Отже, укладення між ПАТ "Укрнафта" та уповноваженим суб`єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для потреб населення, - НАК "Нафтогаз України" договору, предметом якого є поставка природного газу, видобутого оператором, було обов`язковим в силу положень закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та постанови НКРЕ від 23.12.2010 № 1952, посилаючись на встановлену законодавством обов`язковість укладення угод з реалізації природного газу, НАК "Нафтогаз України" направило ВАТ "Укрнафта" та НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" листи від 16.03.2011 з проєктами договору поставки природного газу (з ресурсів 2011 року), в яких просило підписати вказаний договір та повернути один примірник НАК "Нафтогаз України" для подальшого підписання та оформлення.
У проєкті договору поставки природного газу, наданого позивачем, визначено, зокрема, такі умови:
НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" (постачальник) зобов`язується передати НАК "Нафтогаз України" (покупцеві) протягом 2011 року у власність природний газ власного видобутку для потреб населення, а НАК "Нафтогаз України" - приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1);
постачальник передає покупцеві протягом 2011 року газ в обсязі до 106 000 м3, які можуть бути змінені за взаємною згодою сторін в залежності від обсягів видобутку (п. 2.1, 2.2);
ціна газу за 1000 м3 відповідно до постанови НКРЕ від 23.12.2010 № 1952 становить 928,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 185,60 грн, разом з ПДВ - 1 113,60 грн (п. 4.1);
ціна на газ, вказана у п. 4.1 договору, визначена на день його підписання і може бути змінена шляхом укладення додаткової угоди у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни сторони оформляють додаткову угоду до цього договору і в разі необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами (п. 4.2);
загальна розрахункова сума договору орієнтовно складає 98 368,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 19 673,60 грн, разом з ПДВ - 118 041,60 грн (п. 4.4);
у випадку порушення термінів поставки/непоставки місячного обсягу газу постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого протягом місяця обсягу газу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п. 6.2);
за порушення строку платежу покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше 1 % від суми простроченого платежу (п.6.3);
договір вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.2011 до 31.12.2011, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного завершення покупцем (п. 10.1).
Судами попередніх інстанцій встановлено і те, що ПАТ "Укрнафта" отримало проєкт договору поставки природного газу 22.03.2011, а НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" - 24.03.2011.
Посилаючись на те, що ПАТ "Укрнафта" надісланий позивачем примірник договору поставки природного газу не підписало, протокол розбіжностей до договору не надало, у порушення вимог чинного законодавства відмовилось від підписання договору, НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви від 16.09.2019 про зміну предмета позову) про визнання укладеним з 01.01.2011 між ПАТ "Укрнафта" в особі ВП НГВУ "Полтаванафтогаз" та НАК "Нафтогаз України" договору поставки природного газу на умовах, передбачених Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", та у редакції, запропонованій позивачем.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суди дійшли наступних висновків:
предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
спір, який виник між сторонами у справі є переддоговірним спором та підлягає розгляду господарським судом;
сторонами не було погоджено всіх істотних умов договору, а саме щодо ціни договору та його строків;
укладення договору, предметом якого є поставка природного газу, видобутого оператором за договором про спільну діяльність, за закупівельними цінами між газодобувним підприємством та суб`єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу - НАК "Нафтогаз України" (постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729), станом на момент виникнення спірних правовідносин було обов`язковим в силу положень ст. 10, п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), однак нормативно визначена типова форма договору поставки природного газу відсутня;
правова підстава для застосування ціни газу, яка визначена позивачем в проєкті договору поставки природного газу, відсутня, а ціна як істотна умова спірного правочину не узгоджена, оскільки постанову НКРЕ від 23.12.2010 № 1952 було визнано незаконною та скасовано з дати її прийняття в судовому порядку (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 2а-15313/12/2670);
у разі задоволення позову спірний договір поставки природного газу фактично буде укладений після спливу строку, наданого постачальнику для виконання обов`язку щодо поставки товару (протягом 2011 року), що позбавить його можливості виконати умови договору належним чином та може мати несприятливі економічні наслідки для постачальника у вигляді застосування до нього господарських санкцій, а отже, порушить його права;
у 2011 році правовідносини між сторонами щодо поставки природного газу не виникли, тому виключається застосування умов договору, який позивач просить визнати укладеним, на період до його укладення.
Судові рішення обґрунтовані положеннями, зокрема, ст. 179, 180, 187 ГК України, ст.626, 631, 638 ЦК України, ст. 10, 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".
Окрім того, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору врахував правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.05.2018 у справі № 61/341, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 у справі № 35/223, від 18.07.2018 у справі № 5011-69/9686-2012, щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
У касаційних скаргах НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" оскаржують судові рішення у справі № 5/77 з підстави, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
За доводами касаційної скарги НАК "Нафтогаз України" та касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" суду касаційної інстанції під час розгляду справи № 5/77 необхідно відступити від правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.05.2018 у справі № 61/341, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 у справі № 35/223, від 18.07.2018 у справі № 5011-69/9686-2012, щодо застосування положень ч. 1-5 ст. 180, ч. 2 ст. 187 ГК України, ч. 1 ст. 638 ЦК України у подібних правовідносинах.