ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 922/53/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - не з`явився,
Приватного акціонерного товариства "Насінневе" - Удовицького Є. М.,
Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області - не з`явився,
Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області -
не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Насінневе"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020
(у складі колегії суддів: Гребенюк Н. В. (головуючий), Медуниця О. Є.,
Радіонова О. О.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2020
(суддя Жиляєва Є. М.)
у справі № 922/53/19
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
до Приватного акціонерного товариства "Насінневе"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області
про визнання додаткової угоди укладеною,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - позивач, Управління) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Насінневе" (далі - відповідач, ПАТ "Насінневе"), в якому просило визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.11.2006, укладеного між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ПАТ "Насінневе", який зареєстровано 21.02.2007 за № 040769600010 (далі - договір оренди землі від 24.11.2006), в редакції, запропонованій позивачем, яка передбачає внесення змін у п. 5 договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (1 249 272,56 грн) та у п. 9 договору щодо нового розміру орендної плати за земельну ділянку (99 941,80 грн на рік).
В обґрунтування позовних вимог Управління зазначило про необхідність приведення договору оренди землі від 24.11.2006 у відповідність до вимог чинного законодавства в частині встановлення нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, яка розрахована, виходячи з даних про середню вартість 1 га ріллі по Кегичівському районі Харківської області станом на 01.01.2018, а також в частині встановлення нового розміру орендної плати за земельну ділянку, який відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 (далі - Стратегія), становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
18.02.2019 Управління подало до суду першої інстанції уточнену позовну заяву від 15.02.2019, у якій додаткова угода до договору оренди землі від 24.11.2006 викладена у новій редакції, відповідно до якої нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 1 106 391,90 грн (п. 5 договору), а річний розмір орендної плати складає 88 511,35 грн, що становить 8 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки (п. 9 договору).
Мотивуючи уточнену позовну заяву, Управління зазначило, що у 2018 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105 було проведено загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення і дані про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, оформлені як Витяг з технічної документації від 01.02.2019; розмір орендної плати у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначено позивачем з урахуванням інформації Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації про розрахунки за оренду землі в 2018 році в сільськогосподарських підприємствах Харківської області (станом на 23.01.2019) (далі - інформація Департаменту).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2019 прийнято уточнену позовну заяву Управління до розгляду в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Залучено до участі у справі Кегичівську районну державну адміністрацію Харківської області (далі - Кегичівська райдержадміністрація) та Парасковіївську сільську раду Кегичівського району Харківської області (далі - Парасковіївська сільрада) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, позов задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.11.2006 у редакції, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 106 391,90 грн (п. 5 договору), а розмір орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 33 191,75 грн на рік (п. 9 договору). В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2019 постанову суду апеляційної інстанції від 25.07.2019 та рішення суду першої інстанції від 23.04.2019 скасовано, а справу № 922/53/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду справи № 922/53/19 рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, позов задоволено повністю. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.11.2006 у редакції, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 106 391,90 грн (п. 5 договору), а розмір орендної плати - 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 88 511,35 грн на рік (п.9 договору).
Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2020, у липні 2020 року ПАТ "Насінневе" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених п.1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, просило скасувати вказані судові рішення, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі №922/53/19 з підстав, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.10.2020. Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2020 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Судове засідання у цій справі, призначене на 21.10.2020 на 11 год 40 хв, не відбулося у зв`язку із перебуванням суддів Берднік І. С. та Сухового В. Г. на лікарняному.
Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2020 призначено касаційну скаргу ПАТ "Насінневе" до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.11.2020.
30.10.2020 від ПАТ "Насінневе" до Верховного Суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке задоволено Судом, про що винесено окрему ухвалу від 02.11.2020.
Управління, Кегичівська райдержадміністрація та Парасковіївська сільрада не скористалися своїм правом відповідно до ст. 295 ГПК України та не подали до суду касаційної інстанції письмових відзивів на касаційну скаргу ПАТ "Насінневе".
У судове засідання 11.11.2020 Управління, Кегичівська райдержадміністрація та Парасковіївська сільрада своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їх представників у судове засідання не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників Управління, Кегичівської райдержадміністрації та Парасковіївської сільради.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ "Насінневе", дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПАТ "Насінневе" з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.2006 між Кегичівською райдержадміністрацією (орендодавець) та ВАТ "Насінневе" (змінене найменування на ПАТ "Насінневе") (орендар) укладено договір оренди землі строком на 5 років, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення за рахунок земель державного резервного фонду, загальною площею 35,9521 га, яка знаходиться на території Парасковіївської сільради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - спірна земельна ділянка) (п. 1, 2, 8, 15 договору).
У договорі оренди землі від 24.11.2006 сторони передбачили, зокрема, такі умови:
розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - не встановлено (п. 5);
орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 120 грн за 1 га, що складає 4 314, 25 грн на рік (п. 9);
обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10);
розмір орендної плати переглядається раз у 3 роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13);
зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 36).
Вказаний договір зареєстрований у Харківській РФ ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2007 за № 040769600010.
21.06.2011 між сторонами договору оренди землі укладено угоду, відповідно до якої строк дії договору оренди продовжується на 10 років, а розмір орендної плати встановлюється на рівні 300 грн за 1 га на рік з урахуванням індексу інфляції (п. 1, 2 угоди).
Судами з`ясовано і те, що на час передачі земельної ділянки в оренду відповідачеві, нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена не була.
У 2018 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №105 було проведено загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення. Технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення затверджена наказом Мінагрополітики України від 16.11.2018 № 552, який набрав чинності з 01.01.2019.
Дані про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, площею 35,9521 га (кадастровий номер 6323184000:07:003:0130), оформлені як Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2019, згідно якого нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 1 106 391,90 грн.
Згідно інформації Департаменту щодо виплати орендної плати за оренду земельних ділянок (паїв) та розмір виплати на 1 га орендованої землі в розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 23.01.2019 загальний розмір орендної плати за договорами оренди по Кегичівському районі Харківської області становить 8,4 % від грошової вартості орендованої землі.
Посилаючись в уточненій позовній заяві від 15.02.2019 на те, що Кегичівська райдержадміністрація та ПАТ "Насінневе" при укладанні договору оренди землі від 24.11.2006 в порушення приписів, зокрема, ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 13, 18 Закону України "Про оцінку земель", розмір орендної плати за спірну земельну ділянку встановили без проведення її нормативної грошової оцінки, враховуючи дані про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, оформлені як Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2019, та інформацію Департаменту (станом на 23.01.2019), Управління просило суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 24.11.2006, яка передбачає внесення змін у договір оренди землі в частині встановлення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки у розмірі 1 106 391,90 грн (п. 5 договору) та визначення нового розміру орендної плати в сумі 88 511,35 грн на рік, що становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 договору).
Повторно розглянувши заявлені Управлінням позовні вимоги (з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.02.2019), як суд першої інстанції у рішенні від 28.02.2020, так і суд апеляційної інстанції у постанові від 18.06.2020, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суди виходили з того, що запропонована позивачем орендна плата в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є звичайною ціною за користування земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, яка встановлена у Кегичівському районі Харківської області та не суперечить приписам ст. 288 ПК України, оскільки не перевищує максимальної ставки розміру орендної плати (12 % нормативної грошової оцінки). Суди також врахували, що внесення змін у п. 5 договору оренди землі від 24.11.2006 шляхом укладення додаткової угоди щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, оформлених як Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2019, учасниками справи не оскаржувалось.
При вирішенні спору як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, до спірних правовідносин було застосовано положення, зокрема, ст. 632, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 288, 289 ПК України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 13 Закону України "Про оцінку земель".
У касаційній скарзі ПАТ "Насінневе" оскаржує постанову суду апеляційної інстанції від 18.06.2020 та рішення суду першої інстанції від 28.02.2020 з підстав, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог Управління в межах доводів та вимог касаційної скарги ПАТ "Насінневе", які стали підставами для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (п.1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу (п. 4).
При цьому ч. 3 ст. 310 ГПК України встановлює, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 3 ст. 310 цього Кодексу).
Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, ПАТ "Насінневе" вказало, що:
суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду уточнену позовну заяву позивача від 15.02.2019, оскільки в ній позивач одночасно змінив підстави та предмет позову, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув, в результаті чого суди застосували приписи ч. 3 ст. 46 ГПК України (право сторони змінити предмет або підстави позову) без врахування висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/54/19, щодо застосування вказаної норми процесуального права у подібних правовідносинах;