ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3268/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,
учасники справи:
позивач - Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: Врадіївської районної ради Миколаївської області, Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області та Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп",
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" за вх. № 6522/2020
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020
у складі колегії суддів: Россолов В.В. (головуючий), Ільїн О.В., Хачатрян В.С.
у справі за матеріалами позовної заяви Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: Врадіївської районної ради Миколаївської області, Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області та Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"
про стягнення 99 333,78 грн,
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. 07.10.2019 Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Врадіївської районної ради Миколаївської області; Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області та Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області безпідставно набуті кошти в сумі 99 333,78 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказував на те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 915/346/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16.04.2019, визнано недійсними додаткові угоди № 2 і № 3 від 19.01.2018 до договору № 17-221/1 постачання природного газу від 29.12.2017, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", внаслідок чого відповідачу були безпідставно перераховані грошові кошти у розмірі 99 333,78 грн, які прокурор й просить повернути.
3. Звертаючись із даним позовом до господарського суду прокурор також зазначив, що використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів за угодами, що у судовому порядку визнані недійсними, порушило вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призвело до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливило раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, на думку заявника, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
4. 15.10.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 922/3268/19 повернуто позовну заяву разом із доданими до неї документами Заступнику керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів, а відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви не може свідчити про наявність виключного випадку для представництва прокурором інтересів держави в суді.
6. Не погодившись із вказаною ухвалою, Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
7. В обґрунтування апеляційної скарги Заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області вказано, що Первомайською місцевою прокуратурою Миколаївської області дотримано підстави для представництва інтересів держави і суспільства в суді в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з огляду на доведення прокуратурою бездіяльності Врадіївської районної ради Миколаївської області; Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області та Комунального некомерційного підприємства "Врадіївська центральна районна лікарня" Врадіївської районної ради Миколаївської області щодо звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. 12.08.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі № 922/3268/19 скасовано, а справу направлено до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
9. У вказаній постанові судом апеляційної інстанції зазначено про помилковість висновків суду першої інстанції, зокрема, що сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів, а відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви не може свідчити про наявність виключного випадку для представництва прокурором інтересів держави в суді.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. 01.09.2020 (згідно з вхідним штампом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.10.2019 у справі № 922/3268/19.
11. Скаржник стверджує, що Східним апеляційним господарським судом порушено вимоги статті 13 Господарського процесуального кодексу України, а саме необґрунтовано не надано змогу відповідачу довести у судовому засіданні обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх заперечень.
12. Також у касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" вказує про невідповідність висновків апеляційного господарського суду правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
13. Скаржник вважає, що заступник прокурора звертаючись з позовом та апеляційною скаргою, не довів, що даний випадок є виключним для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, а також не довів що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно, оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. 22.09.2020 до Верховного Суду від Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції. Заявник вказує, що, на його думку, вважається повністю доведеним факт невжиття уповноваженими на захист інтересів держави в спірних правовідносинах органами заходів до їх судового захисту та право позивачів на звернення до суду, яке ними не було реалізованим через невиконання відповідних повноважень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" з огляду на таке.
17. Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
18. Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).
19. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.
20. Згідно з частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
21. Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
22. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 цієї ж статті).
23. Частиною першою статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
24. Зі змісту пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
25. У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
26. Відтак, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).