ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 924/174/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020р.
у складі колегії суддів: В. В. Коломис - головуючий, С. П. Дужич, М. В. Миханюк
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок"
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
про визнання поруки припиненою
за участю представників:
від позивача: Ю. М. Савчук, О. В. Сліпченко
від відповідача-1: не з`явилися
від відповідача-2: О. С. Перепелиця
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог, рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
ТОВ "СК Бужок" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "Агротек" про визнання припиненою поруки ТОВ "СК Бужок" за договором поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015, який укладений між ТОВ "Серединецьке", ТОВ "Агротек" та ТОВ "СК Бужок". Позов мотивований спливом строку поруки у зв`язку з непред`явленням кредитором вимог до поручителя.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.07.2020 у справі №924/174/20 в задоволенні позову відмовлено. Присуджено до стягнення з ТОВ "СК Бужок" на користь ТОВ "Агротек" 54000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Судове рішення мотивоване тим, сторони договору поруки, скориставшись ст. 6 ЦК України, передбачили, що збільшення обсягу основного зобов`язання без згоди поручителя матиме наслідком те, що відповідальність поручителя залишиться без змін.
Враховуючи умови п. 6.2 договору поруки суд дійшов висновку, що сторони у договорі поруки за взаємною згодою передбачили інший строк для пред`явлення вимоги до поручителя, ніж той, який існував у редакції ст. 559 ЦК України станом на момент укладення договору поруки. Оскільки останній платіж повинен бути здійснений у строк по 20.12.2017, то трирічний строк пред`явлення вимоги кредитора до поручителя по останньому платежу, закінчення якого є підставою для припинення поруки, встановлений до 20.12.2020 та на даний час не сплив.
Постановою Північно-західного апеляційного суду від 09.09.2020 рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано припиненою поруку ТОВ "СК Бужок" за договором поруки.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, дійшов висновку, що в даному випадку умови договору поруки про те, що у разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім), не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.
Суд вказав, що оскільки відповідачем-2 не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що поручитель ТОВ „СК Бужок" надав письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015 і відповідальності за даним договором, та відповідно не був повідомлений про збільшення обсягу його відповідальності, в даному випадку фактично має місце збільшення ціни договору фінансового лізингу без погодження з поручителем - ТОВ "СК Бужок".
З огляду на це апеляційний господарський суд дійшов висновку, що порука за договором поруки №1П/10АФ-15 від 11.03.2015 є припиненою в силу положень ч.1 ст.559 ЦК України (у редакції на момент укладення договору поруки).
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ "Агротек", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Касаційна скарга подана на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України - скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок про застосування ч. 3 ст. 6 ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 17.02.2020р. у справі №924/502/19. Крім того, скаржник вважає, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 26.05.2020 у справі №910/13109/18 не повинен братися до уваги при розгляді справи № 924/174/20, оскільки договір поруки у справі №910/1309/18 не містить такої умови, як п. 6.3. договору поруки №1П/10АФ-15.
3. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач ТОВ "СК "Бужок" (та представники позивача в судовому засіданні Верховного Суду) проти скарги заперечують, вважають, що постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020р. у справі №924/174/20 є обґрунтованою і законною, яка прийнята у відповідності до норм процесуально та матеріального права; просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
У відзиві позивач також зазначає, що ТОВ "Агротек" надсилало ТОВ "СК Бужок", як поручителю, вимогу про сплату заборгованості саме із врахуванням збільшення її розміру згідно додаткових угод №2 від 13 липня 2016 року та №3 від 30 березня 2018 року. За ствердженням ТОВ "СК Бужок", в такому ж збільшеному розмірі ТОВ "Агротек" заявило до ТОВ "СК Бужок" позов про стягнення коштів у справі №904/7638/17. З цих підстав ТОВ "СК Бужок" зазначає, що ТОВ "Агротек" застосовує до поручителя збільшений розмір відповідальності за Договором фінансового лізингу №10АФ-15 від 11 березня 2015 року.
ТОВ "Серединецьке" відзив на касаційну скаргу не надавало, представник ТОВ "Серединецьке" в судове засідання Верховного Суду не з`явився.
4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
11.03.2015 р. між ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №10АФ-15, згідно п. 1.1 якого лізингодавець зобов`язується передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (майно), а лізингоодержувач зобов`язаний прийняти майно та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення цього договору наведені в додатку №1 "Специфікація".
Пунктом 2.1 договору лізингу передбачено, що вартість майна становить гривневий еквівалент 250000,00 доларів США, що розраховується за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській системі "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/). та на дату укладання цього договору становить 5425000,00 грн. (вартість майна).
Згідно з п. 4.1 договору лізингу всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов договору та додатку №2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору (графі) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.
Пунктом 4.4 договору лізингу передбачено, зокрема, що розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку.
За п. 4.5 договору лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акту приймання-передачі; платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, який не може бути меншою за 1 гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна.
Відповідно до п. 7.2 договору лізингу у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати сімдесяти відсотків річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За умовами п. 8.1.1 договору лізингу договір може бути розірваний в однобічному порядку з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі (на підставі письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору). В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору.
Припинення дії договору з будь-яких підстав не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором, що мали місце під час його дії (п. 8.5 договору лізингу).
Згідно з п. 10.1 договору лізингу ціна договору становить гривневий еквівалент 314117,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6816348,67 грн.
Строк дії договору лізингу з 11.03.2015 по 20.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору (п. 11.1 договору).
В п. 11.2 договору лізингу зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому.
За умовами п. 12.4 договору всі зміни і доповнення до даного договору оформляються додаткової угодою, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.
У додатку №1 до договору лізингу "Специфікація майна" сторони погодили найменування майна - трактор John Deere 8335R, вартість з урахуванням ПДВ - 250000,00 доларів США.
Додатком №2 до договору лізингу "Графік внесення лізингових платежів" визначено строки платежів (останній - 20.12.2017 ), суми, які компенсують частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ, платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ, та суми чергового лізингового платежу.
Згідно з додатковою угодою до акту приймання-передачі від 02.04.2015 (додаток №3 до договору лізингу) лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав майно (предмет лізингу): трактор John Deere 8335R, 2014 р.в., вартість з урахуванням ПДВ - 250000,00 доларів США, 5881631,96 грн. (міжбанківський курс акту приймання-передачі: 1 долар США = 23,52 грн.).
13.07.2016 сторони уклали до договору лізингу додаткову угоду №2, якою внесли зміни до договору лізингу, виклавши п. 10.2.1, 10.1. та Графік внесення лізингових платежів (Додаток № 2) у новій редакції. Зокрема, п. 10.2.1 викладено в редакції: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 83931,15 доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 1821305,96 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2 Договору"; п. 10.1 викладено в редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 335181,15 доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 7273430,96 гривень (надалі - Ціна Договору)". Також викладено в новій редакції Додаток №2 (графік внесення лізингових платежів) до договору лізингу (останній платіж - 20.12.2017).
Крім того, згідно з п. 2 додаткової угоди №2 сторони погодили сплату простроченої заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів згідно Графіку внесення лізингових платежів за жовтень 2015 - червень 2016 року в розмірі 96772,15 доларів США.
Також сторони дійшли згоди внести зміни в п. 7.2 договору лізингу, виклавши його у такій редакції: "7.2. У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365 (трьохсот шістдесяти п`яти) процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України)" (п. 4 додаткової угоди №2).
У п. 5 додаткової угоди №2 зазначено, що враховуючи зміну строків платежу за Графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору лізингу до 20.12.2017 включно.
30.03.2018 сторони уклали до договору лізингу додаткову угоду №3, відповідно до якої станом на 30 березня 2018 року зобов`язання (в тому числі прострочене) лізингоодержувача перед лізингодавцем в еквіваленті до долара США становить 232030,69 доларів США (п. 1 додаткової угоди №3).
Згідно з п. 2 додаткової угоди №3 сторони внесли зміни до договору лізингу. Зокрема, викладено в новій редакції п. 10.2.1 договору: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 90730,47 доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 1968851,20 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2 Договору".
Також п. 10.1 договору викладено в редакції: "Ціна Договору становить гривневий еквівалент 341980,47 доларів США, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становить 7420976,20 гривень (надалі - Ціна Договору)".
Крім того, в новій редакції викладено Графік внесення лізингових платежів (Додаток №2) (останній платіж - 20.06.2019).
У п. 3 додаткової угоди №3 сторони погодили порядок сплати простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів згідно Графіку внесення лізингових платежів за період жовтень 2015 - грудень 2017 року в розмірі 257427,44 Доларів США.
Також, враховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору лізингу до 20.06.2019 включно (п. 5 додаткової угоди №3).
Таким чином, як встановлено судами попередніх інстанцій, після укладення відповідачами 13.07.2016 та 30.03.2018 додаткових угод №2 та №3 до договору лізингу, був змінений (подовжений) графік сплати лізингових платежів, збільшено (з 70% до 365%) проценти, що стягуються з лізингоодержувача відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також збільшена ціна договору, що становила:
- у редакції договору фінансового лізингу від 11.03.2015 року 314117,45 доларів США (6816348,67 грн.),
- в редакції додаткової угоди №2 - 335181,15 доларів США (7273430,96 грн.),
- в редакції додаткової угоди №3 - 341980,47 доларів США (7420976,20 грн.).
Отже, вищевказаними угодами було суттєво збільшено обсяг зобов`язань лізингоодержувача.
11.03.2015 року між ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "СК Бужок" (поручитель) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №1П/10АФ-15 (далі - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №10АФ-15 від 11.03.2015, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору лізингу.
У п. 1.2 договору поруки сторони встановили, що зобов`язання поручителя перед лізингодавцем є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують. Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін (п. 1.3 договору поруки).
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором, лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2 робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання; лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 банківських дні до моменту настання строку виконання зобов`язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов`язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства. Сторони договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов`язанню - основному договору.
Згідно з п. 6.1 договору поруки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.
У п. 6.2 договору поруки вказано, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється, якщо лізингодавець протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
У п. 6.3 договору поруки вказано, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).