ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2614/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Укренерго"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020р.
у складі колегії суддів: М. О. Дармін - головуючий, О. Г. Іванов, С. Г. Антонік
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю додаткового рішення
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2019 у справі №908/2614/19 задоволено позов ТОВ "НВО Укренерго" до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", стягнуто з відповідача на користь позивача 5 222,24 грн. 3% річних, 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
18 грудня 2019 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2614/19, якою заявник просив стягнути з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 10 411,82 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу та 111,36 грн - витрат на оплату послуг поштового зв`язку за надсилання відповідачеві копій позовної заяви, заяви про зменшення розміру позовних вимог та доданих до них документів.
2. Короткий зміст додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2019 у справі №908/2614/19 стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "НВО Укренерго" 10 411,82 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 111,36 грн. витрат на послуги поштового зв`язку.
Приймаючи рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 411,82 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є доведеними, підтвердженими належними доказами та співмірними, оскільки відповідають обсягу наданих послуг та витраченому адвокатом часу, складності справи та ціні позову.
Стягуючи витрати з оплати послуг поштового зв`язку в розмірі 111,36 грн. суд вказав, що їх розмір підтверджено в повному обсязі, а тому вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі №908/2614/19 додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2019 у справі №908/2614/19 скасовано, ухвалено нове рішення. Заяву адвоката Стеценко А.В. про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2614/19 залишено без розгляду. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 111,36 грн.
Постанова мотивована тим, що позивач не заявляв до закінчення судових дебатів про наявність наміру подати докази понесення витрат на правничу допомогу, чим порушено вимоги абзацу 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Враховуючи це, та те, що доказів проведення операції з перерахування коштів на рахунок, який визначено в Рахунку № 27 від 16.12.2019р. або будь-якої іншої операції з передачі коштів адвокату Стеценко А.В. від позивача суду не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення заяви про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу без розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ "НВО Укренерго", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а додаткове рішення залишити в силі.
В касаційній скарзі скаржник визначає підставою касаційного оскарження судового рішення п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129, ч.1 ст. 222, ч. 1 ст. 223 Господарського процесуального кодексу України.
Також посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.
Позивач зазначає про помилковість висновку суду про те, що представник позивача в порушення ч. 8 ст. 129 ГПК України не заявляв до закінчення судових дебатів про наявність наміру подати докази понесення витрат на правничу допомогу. Скаржник стверджує, що вказану заяву ним було подано в усній формі у судовому засіданні 12.12.2019р., що підтверджується технічним записом.
Крім того, скаржник вказує на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що ненадання доказів фактичної сплати гонорару адвокатові на момент вирішення судом питання щодо розподілу між сторонами судових витрат є підставою для залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
На думку скаржника, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження їх обсягу, виконання та вартості, підлягають розподілу незалежно від того, чи сплачено їх фактично. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2020 касаційну скаргу у малозначній справі прийнято до провадження на підставі пп. а п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, оскільки касаційна скарга у справі №908/2614/19 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач стверджує, що не може погодитись з додатковим рішенням в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що в цій частині рішення обґрунтовано скасоване постановою апеляційного господарського суду, і просить змінити мотивувальну частину постанови апеляційного господарського суду.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: