ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 904/9024/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
ФОП Кутафіна Д.В. - адвоката Іванюка В.І. (ордер серії ВН № 103610),
ФОП Панюкової М.І. - адвоката Колошиної О.В. (договір від 29.10.2020),
ТОВ "Тікетс Консолідатор" - адвоката Наїдка Л.В. (ордер серії АС № 1002069),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кутафіна Дмитра Володимировича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2020
у справі № 904/9024/16
за заявою фізичної особи-підприємця Панюкової Марини Іванівни
до боржника Фізичної особи-підприємця Кутафіна Дмитра Володимировича
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 за заявою Фізичної особи-підприємця Панюкової Марини Іванівни порушено провадження у справі № 904/9024/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Кутафіна Дмитра Володимировича (далі - ФОП Кутафін Д.В., боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; накладено арешт на майно боржника.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 визнано грошові вимоги ФОП Панюкової М.І. до ФОП Кутафіна Д.В., визнано ФОП Кутафіна Д.В. банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича, якого зобов`язано подати до Господарського суду Дніпропетровської області на затвердження реєстр вимог кредиторів.
13.01.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області від ФОП Кутафіна Д.В. надійшло клопотання про закриття провадження по справі з посиланням на положення частини 1 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), якими передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Таким чином, оскільки згоди ФОП Кутафіна Д.В. на здійснення провадження у справі про банкрутство не було надано, то провадження по справі, на думку останнього, підлягає закриттю.
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Зибіним А.О. подано до суду клопотання про закриття провадження по справі від 13.01.2020 через те, що справа не підлягає вирішенню у господарських судах України.
В поданих клопотаннях ФОП Кутафін Д.В. та ліквідатор Зибін А.О. просили закрити провадження у справі №904/9024/16 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 клопотання ФОП Кутафіна Д.В. задоволено. Припинено процедуру ліквідації ФОП Кутафіна Д.В. та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Зибіна А.О. Провадження у справі №904/9024/16 закрито.
Місцевий господарський суд з посиланням на положення статті 115 КУзПБ, зазначив, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути здійснено лише за наявності згоди боржника. У даній справі боржником подано клопотання про закриття провадження у справі, що свідчить про відсутність згоди ФОП Кутафіна Д.В. на здійснення провадження про його неплатоспроможність.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ "Тікетс Консолідатор" подало апеляційну скаргу, в якій вказувало про помилковість висновків місцевого господарського суду про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство ФОП Кутафіна Д.В. на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки провадження у справі про банкрутство № 904/9024/16 відкрито у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на момент його відкриття, на сьогодні суд позбавлений можливості застосовувати зворотню дію закону в часі щодо вирішення питання про суб`єктний склад осіб, які мали право звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 904/9024/16 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі № 904/9024/16 скасовано; справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
За висновком суду апеляційної інстанції, з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства саме подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється за правилами цього кодексу.
Оскільки провадження у справі про банкрутство №904/9024/16 відкрито у 2016 році відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які діяли на момент його відкриття, то суд позбавлений можливості застосовувати положення Кодексу України з процедур банкрутства, тобто зворотню дію закону в часі щодо вирішення питання про суб`єктний склад осіб, які мали право звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця.
Крім того, апеляційний суд вказав, що зазначені судом першої інстанції підстави для закриття провадження у даній справі статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
До Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся ФОП Кутафін Д.В., який просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі №904/9024/16, залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова винесена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення питання про закриття провадження у справі про банкрутство.
Підставою для касаційного оскарження вказує:
- пункт 1 частини 2 статті 278 ГПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009, постановах Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №24-7/210-05-8241, від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14;
- пункт 3 частини 2 статті 278 ГПК України - станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання закриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця, відкритого за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку із волевиявлення ФОП Кутафін Д.В. щодо відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, яке є основною підставою для відкриття провадження у справі (частина 1 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства").
Крім того, на думку ФОП Кутафін Д.В., ТОВ "Тікетс Консолідатор" не мало процесуального права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки не набуло процесуального статусу учасника справи про банкрутство №904/9024/16, а тому відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою є незаконним та безпідставним.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Тікетс Консолідатор" просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її вимог, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 12.08.2020 залишити без змін.
Доводи скаржника щодо відсутності у ТОВ "Тікетс Консолідатор" процесуального статусу вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постановах від 18.04.2018 у справі № 922/2362/17, від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18.
ТОВ "Тікетс Консолідатор" вважає, що є учасником справи про банкрутство №904/9024/16, оскільки звернулося до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, розгляд яких здійснювався протягом тривалого часу, і на момент закриття провадження у справі існував спір про його грошові вимоги. Тобто, ухвала суду першої інстанції від 25.02.2020 про закриття провадження у справі безпосередньо впливає на права ТОВ "Тікетс Консолідатор".
При цьому вказує, що в подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 визнано грошові вимоги ТОВ "Тікетс Консолідатор" до ФОП Кутафіна Д.В.: 2756,00 грн - 1 черга задоволення, 1643019,25 грн - 4 черга задоволення.
Представником ФОП Панюкової М.О. надано суду пояснення, в яких підтримує касаційну скаргу ФОП Кутафіна Д.В., просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2020, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2020 залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Провадження у даній справі №904/9024/16 про банкрутство ФОП Кутафіна Д.В. порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 на підставі статей 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Предметом касаційного перегляду у даній справі є постанова суду апеляційної інстанції про скасування ухвалу місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство боржника, яка була переглянута за апеляційною скаргою ТОВ "Тікетс Консолідатор".
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Тікетс Консолідатор" в грудні 2016 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання грошових вимог до ФОП Кутафіна Д.В.
02.04.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9024/16 було відмовлено у задоволенні заяви про визнання ТОВ "Тікетс Консолідатор" кредитором у справі № 904/9024/16.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Тікетс Консолідатор" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 у справі №904/9024/16 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.11.2019 було скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019, справу №904/9024/16 щодо вирішення питання про грошові вимоги ТОВ "Тікетс Консолідатор" було передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
На дату ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 12.08.2020 остаточне судове рішення щодо грошових вимог вказаного товариства не було прийнято.
Як убачається зі змісту касаційної скарги ФОП Кутафіна Д.В., одним із доводів касаційної скарги є відсутності у ТОВ "Тікетс Консолідатор" права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.
Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Порядок здійснення судочинства щодо деяких визначених ГПК категорій справ врегульовано Законом про банкрутство (до 21.10.2019,) та Кодексом України з процедур банкрутства (з 21.10.2019).
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п`ята статті 41 ГПК України).
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.