ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа №816/1203/16
адміністративне провадження №К/9901/66911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Кашпур О. В., Уханенко С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 816/1203/16
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області,
за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання нарахувати та виплатити кошти
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Алєксєєвої Н. Ю.,
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Присяжнюк О. В. суддів Русанової В. Б., Курило Л. В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області (далі - відповідач, ТУ ДСА у Полтавській області), за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (далі - третя особа), в якому просив:
1.1. визнати дії та бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області у вигляді непроведення нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно відповідно до частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року протиправними;
1.2. зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно надбавку за вислугу років у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року з урахуванням: окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавок 25 відсотків та 30 відсотків суддям, заробітної плати за час відрядження, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, надбавки за перебування на адміністративній посаді голови суду;
1.3. зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки, відрядження, матеріальні допомоги та додатковий посадовий оклад до щорічної відпустки з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди;
1.4. зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, за час відрядження та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року;
1.5. зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити негайно з часу набрання постановою суду законної сили на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, за час відрядження та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року.
2. Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, позов задовольнив.
3. Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, в частині позовних вимог щодо зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, за час відрядження та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно індексацію відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року, а також зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, за час відрядження та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період роботи з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року - скасувати, а справу в цій частині позовних вимог направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
4. Підставою для направлення на новий розгляд справи в частині позовних вимог Верховний Суд визначив те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
5. Під час здійснення нового судового розгляду необхідність задоволення позовних вимог у частині позивач обґрунтовував тим, шо відповідач упродовж 2011 року протиправно нараховував та виплачував йому надбавку за вислугу років у розмірі 20% від розміру посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як це передбачалось редакцією Закону України "Про статус суддів", що діяла з 28 грудня 2007 року.
6. Позивач уважав, що зміни, внесені до вищевказаного Закону, які набули чинності 28 грудня 2007 року, не поширюються на алгоритм нарахування його надбавки за вислугу років, оскільки перевагу в застосуванні мають положення частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" над нормами постанов Кабінету Міністрів України в частині визначення бази обчислення зазначеної надбавки. Отже, ОСОБА_1 наполягав на тому, що впродовж 2011 року його надбавка за вислугу років мала розраховуватись від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Оскільки надбавка за вислугу років є складовою частиною заробітної плати судді, помилки, допущені при її визначені, призвели до безпідставного заниження сум заробітної плати за час відпустки, відрядження, матеріальної допомоги та додаткового посадового окладу до щорічної відпустки. Внаслідок невиплати вказаних сум позивач зазначав, що має права на індексацію сум, незаконно не доплачену з вини відповідача, а також на компенсацію втрати частини доходів.
7. Відповідач проти позову в частині зобов`язання ТУ ДСА Полтавської області виплатити компенсації та індексацію заперечував, мотивуючи свою позицію набуттям чинності змінами до порядку нарахування надбавки суддям за вислугу років, оскільки суди фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та в межах затвердженого кошторису, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області позбавлене можливості відхилятись від законодавчо встановленого механізму визначення окладу, премій, доплат за кваліфікаційний клас, надбавок за вислугу років та інших надбавок суддям.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
8. ОСОБА_1 працює на посаді судді Оржицького районного суду Полтавської області з 02 червня 2004 року та за період роботи з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року отримував заробітну плату, яка складалась з: посадового окладу, доплати за кваліфікаційний клас, надбавки за вислугу років, надбавки за перебування на адміністративній посаді голови суду, індексації заробітної плати (доходу), премій, надбавок суддям, матеріальної допомоги, заробітну плати за час відпустки та відрядження, що підтверджується довідкою-розрахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та розрахунковим листом.
9. Надбавка за вислугу років позивачу в 2011 році нараховувалась у розмірі 20% від розміру посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як це передбачалось редакцією Закону України "Про статус суддів" із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI).
10. Судовим розглядом встановлено, що нарахована позивачу заробітна плата була виплачена у повному обсязі та станом на теперішній час у відповідача відсутня заборгованості по її виплаті.
11. У постанові від 06 червня 2018 року Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в частині порядку нарахування та виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 в 2011 році, оскільки розмір надбавки за вислугу років позивачеві у спірному періоді мав розраховуватись у розмірі 20% від розміру суми щомісячного заробітку (а не посадового окладу) з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
12. Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року також зазначив, що неправомірне обчислення надбавки позивача за вислугу років упродовж 2011 року здійснило вплив на визначення похідних складових заробітної плати судді ОСОБА_2, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
13. Щодо застосування Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Верховний Суд в постанові від 06 червня 2018 року зазначив, що індексація не є видом заробітку та обраховується із заробітної плати (до складу якої входить і надбавка за вислугу років), а тому при нарахуванні (перерахунку) щомісячної доплати за вислугу років індексація не може враховуватися. Компенсація ж проводиться у разі затримки нарахованих, але не виплачених доходів громадян.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію та компенсацію заробітної плати ОСОБА_1 .
16. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію та компенсацію.
17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання нарахувати і виплатити йому індексацію необґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки індексація не є видом заробітку та обраховується із заробітної плати (до складу якої входить і надбавка за вислугу років), а тому при нарахуванні (перерахунку) щомісячної доплати за вислугу років індексація не може враховуватися.
18. Також суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію, оскільки компенсація втрати частини доходів проводиться у разі затримки нарахованих, але не виплачених доходів громадян.
19. Водночас підставою для скасування рішення суду першої інстанції стало те, що у мотивувальній частині рішення судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання нарахувати і виплатити йому індексацію та компенсацію, натомість у резолютивній частині рішення зазначено висновок не про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог, а про відмову в задоволенні всього позову ОСОБА_1, в тому числі, і тієї частини, яка вже залишена без змін постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року.
ІV. Касаційне оскарження
20. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 грудня 2018 року.
21. У касаційній скарзі позивач зазначає, що у зв`язку із невиплатою заробітної плати у вигляді невиплати надбавки за вислугу років та недоплачені суми заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальних допомог йому має бути нарахована та виплачена індексація вказаних грошових доходів. Компенсація ж проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
22. За доводами позивача, у період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року ТУ ДСА у Полтавській області проводилася виплата заробітної плати з одночасним нарахуванням і виплатою індексації, яка має обов`язковий характер, але нарахування та виплата індексації на незаконно недоплачену з вини відповідача заробітну плату (надбавка за вислугу років) не проводилася, тому зазначена частина заробітної плати, призначена судом до виплати, повинна бути проіндексована. На думку позивача у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року мова йде про неврахування вже виплаченої індексації заробітної плати при нарахуванні та виплаті незаконно недоплаченої з вини відповідача частини заробітної плати.
23. Також позивач вважає, що у зв`язку з невиплатою йому вказаних сум він має право на компенсацію, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року.