ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 822/89/18
адміністративне провадження № К/9901/55715/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у складі судді Салюка П.І. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В. (суддя-доповідач), Сторчака В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М. у справі №822/89/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру), в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії відповідача, викладені в листі від 08.11.2017 за №1467/0-14696/6-17 щодо відмови надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області;
1.2. зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2018, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру, викладені в листі від 08.11.2017 за №1467/0-14696/6-17, щодо відмови ОСОБА_1 надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.
2.2. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. 09.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів села Мочулинці на території Війтовецької об`єднаної територіальної громади Волочиського району Хмельницької області.
3.2. 12.07.2017 листом відповідача №Ф-15294/0-9617/6-17 позивачу відмовлено у задоволенні заяви.
3.3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №822/2137/17, яка набрала законної сили 02.10.2017, позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ГУ Держгеокадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Війтовецька селищна рада Волочиського району Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо розгляду звернень ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у строки, визначені статтею 122 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Визнано протиправними вимоги ГУ Держгеокадастру, оформлені листами від 12.07.2017 №Ф-15281/0-9609/6-17, №Ф-15294/0-9617/6-17, №Л-15295/0-9612/6-17, №Л-15296/0-9615/6-17 щодо надання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 погодження органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.
Зобов`язано ГУ Держгеокадастру розглянути заяви ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, подані 09.06.2017, у відповідності до вимог ЗК України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.4. 08.11.2017 відповідачем на виконання постанови від 05.09.2017 у справі №822/2137/17, направлено лист №1467/0-14695/6-17, яким повідомлено позивача про перевірку відомостей відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України щодо відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки та, чи вказана земельна ділянка не є зарезервованою за учасниками АТО.
3.5. При цьому, відповідач зазначив, що вказана позивачем земельна ділянка не входить до переліку земельних ділянок оприлюднених на офіційному веб-сайті ГУ Держгеокадастру, які можуть бути передані у власність громадянам, в межах норм безоплатної приватизації у ІV кварталі 2017 року на території Хмельницької області. Одночасно з цим, позивачу запропоновано постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок, які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vilasnist/ та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку, повторно звернутись до Головного управління з відповідною заявою.
4. Приймаючи судові рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було вирішено питання за результатом звернення позивача та не прийнято відповідного рішення згідно з вимогами статті 118 ЗК України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - ГУ Держгеокадастру, подав касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2018 і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що місце розташування запитуваної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам нормативних актів, зокрема, Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 (надалі - Стратегія), оскільки така земельна ділянка не включена до переліку земельних ділянок, які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність. Також скаржник посилається на те, що з 10.04.2018 вказана земельна ділянка належить до комунальної власності, тому ГУ Держгеокадастру не може розпоряджатися нею. Вважає, що приймаючи оскаржуване судове рішення суди попередніх інстанцій втрутились у дискреційні повноваження відповідача та не врахували, що відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не підлягає оскарженню в судовому порядку.
6. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України, громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення, якими визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
9. Частинами 1-2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
10. Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.
11. Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
12. Згідно з частиною 7 цієї статті ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
13. При цьому, за змістом частини 4 статті 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.
14. Центральним орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру як передбачено Положенням, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15.