ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 816/118/18
адміністративне провадження № К/9901/58171/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у складі судді Єресько Л.О. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 у складі колегії суддів: Бенедик А.П. (суддя-доповідач), Мельнікової Л.В., Гуцала М.І. у справі №816/118/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеодастру) про:
1.1. визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у листі від 07.12.2017 №15915/6-17;
1.2. зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) позивача від 13.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту з врахуванням висновків суду.
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. 13.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту (с. Кирияківка).
3.2. До клопотання додані графічні матеріали (з публічної кадастрової карти України), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії паспорта, ідентифікаційного номера.
3.3. Також позивач повідомив відповідача, що ним не використано право на одержання у власність земельної ділянки безоплатно для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності.
3.4. За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру надано відповідь, оформлену листом від 07.12.2017 № 5915/6-17, у якій вказано, що за інформацією відділу у Глобинському районі запитувана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ-09 від 29.12.1995. Тому, посилаючись на вимоги пункту 6 статті 15-1, статтю 122 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) відповідач вказав на відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача.
3.5. Судом першої інстанції досліджено, що земельна ділянка, яку бажав отримати ОСОБА_1, належить до земель, переданих у колективну власність Колективного сільськогосподарського підприємства "Ленінець" (надалі - КСП "Ленінець") на підставі рішення Глобинської районної ради народних депутатів від 22.12.1995, що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ-09 від 29.12.1995, виданим Глобинською районною Радою народних депутатів Глобинського району Полтавської області на підтвердження передачі у колективну власність 4409,0 га землі в межах згідно з планом для виробництва сільськогосподарської продукції.
3.6. При цьому, на вимогу суду першої інстанції архівним сектором Глобинської РДА було надано архівну довідку від 28.02.2018 №04-02/238, за змістом якої рішенням загальних зборів колгоспу "Ленінець" (протокол №2 від 28.12.1992) вирішено реорганізувати колгосп "Ленінець" в КСП "Ленінець", яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами і обов`язками. У зв`язку з цим, розпорядженням представника президента України в Глобинському районі від 11.02.1993 №42 зареєстровано КСП "Ленінець" (с. Броварки, Глобинський район).
3.7. Листом Головного управління статистики у Полтавській області від 08.02.2018 № 03.3-19/85з, наданим на запит суду першої інстанції, повідомлено, що КСП "Ленінець" (39026, Полтавська область, Глобинский район, с. Броварки, ідентифікаційний 03771838) зареєстроване 11.02.1993, запис №42 і відомості про його припинення (реорганізацію) до органів державної статистики не надходили.
3.8. Розпорядженням голови Глобинської районної державної адміністрації від 02.02.2000 №53 зареєстроване Приватне сільськогосподарське підприємство "Броварки" (надал - ПСП "Броварки") та його Статут, а розпорядженням від 04.04.2000 №230 - внесені зміни до розділу 3 пункт 3.7 Статуту ПСП "Броварки" наступного змісту: "ПСП "Броварки" являється правонаступником майна та боргів КСП "Ленінець".
3.9. 25.12.2013 була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ПСП "Броварки" шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро" (надалі - ТОВ "Юнігрейн-Агро").
3.10. Таким чином, КСП "Ленінець" має правонаступника - ПСП "Броварки", якого було припинено шляхом приєднання до ТОВ "Юнігрейн-Агро".
4. Приймаючи судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач, відноситься до земель колективної власності та у відповідача відсутні повноваження розпоряджатися нею, а тому суди дійшли до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача від 13.11.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварівської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами пункту (с. Кирияківка).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що чинним на даний час законодавством не передбачено можливості існування права колективної власності. На його переконання, у разі якщо на момент розгляду справи КСП "Ленінець" було припинене, то запитувана земельна ділянка перейшла у державну власність і відповідач мав надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність позивача.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
9. Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
10. Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.