ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/3865/17
адміністративне провадження № К/9901/5340/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №810/3865/17
за позовом Державної служби геології та надр України (далі- Держгеонадра) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (далі - ТОВ "Надра Геоцентр") про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ТОВ "Надра Геоцентр" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (ухвалене в складі: головуючого судді Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України, позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (далі - ТОВ "Надра Геоцентр", відповідач), у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4343 від 22 серпня 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що за результатами проведення Державною фіскальною службою аналізу повноти та своєчасності внесення ТОВ "Надра Геоцентр" до бюджету плати за користування надрами виявлено заборгованість. Відповідно до статті 258 Податкового кодексу України Держгеонадра України наказом № 62 від 06 лютого 2017 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4343 та надано 30 днів для усунення порушень. У зв`язку із невжиттям відповідачем заходів щодо погашення наявної заборгованості позивач звернувся до суду із позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4343.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року відмовлено Державній службі геології та надр України в задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року залишено без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відсутність згоди відповідача на припинення права користування надрами, не дає позивачу підстав для звернення до суду з цим позовом.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляду до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05 листопада 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, позов задовольнив повністю.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, у свою чергу, відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій жодних доказів не надано, як і не надано відомостей про сплату наявного податкового боргу за користування надрами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ТОВ "Надра Геоцентр" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій заявник просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.
Підстави оскарження судових рішень обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 25.06.2011 по справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11, від 10.12.2013 у справі №21-450а13, від 11.11.2014 у справі №21-482а14, та постановах від 19 вересня та 25 червня 2011 року (справи №21-164а11, 21-36а11), а саме: судами помилково зроблено висновок про те, що незгода на припинення права користування надрами може полягати у пасивній поведінці надрокористувача; не враховано положення про те, що право користування надрами припиняється тим органом, який надав надра у користування, а у судовому порядку тільки за наявності незгоди користувачів з таким припиненням; не досліджено питання щодо можливості припинення права користування надрами та анулювання спеціального дозволу шляхом прийняття Держгеонадра відповідного наказу, а не в судовому порядку.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/16022/19 слугувало оскарження судового рішення, зазначеного у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання заявником у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладення та зазначення підстави оскарження (п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України).
У відзиві на касаційну скаргу Держгеонадра просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 2 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Надра Геоцентр".
Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 27.10.2020.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.10.2020 за №2046/0/78-20 призначено повторний автоматизований розгляд справи у зв`язку з перебуванням судді Мороз Л.Л. у відпустці.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 26.10.2020 визначений новий склад суду, а саме: головуючий суддя: Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.
Розгляд справи з 27.10.2020 відкладено на 10.11.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Держгеонадра надано ТОВ "Надра Геоцентр" спеціальний дозвіл на користування надрами № 4343 від 22 серпня 2007 року з метою видобування корисних копалин (газ природний та супутні компоненти).
Вказаним дозволом відповідачу надано право на видобування вуглеводів, назва родовища - Юліївське родовище (Золочівський блок), місцезнаходження - Харківська область, Валківський, Харківський район, площею - 13,19 м2, строком дії - до 17 липня 2027 року.
Особливі умови спеціального користування надрами полягали в покладанні на надрокористувача низки обов`язків, а саме: виконання умов Держуправління охоронприроди в Харківській області (екологічна картка від 5 квітня 2007 року № 17/07); виконання умов Держгірпромнагляду - 6 квітня 2007 року № 01/04-07.04.12/2126; своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством; регулярно здійснювати комплекс досліджень (включаючи геофізичні) та вимірювань з метою контролю за розробкою родовища згідно з діючими правилами розробки газових та газоконденсатних, нафтових та газонафтових родовищ; щорічна звітність перед ДНВП "Геоінформ України" про стан запасів корисних копалин за формою 6-гр.; обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.
Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04.04.2013 № 4343, укладеної між Державною службою геології та надр України і ТОВ "Надра Геоцентр".
26 грудня 2016 року до Держгеонадра надійшов лист Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) № 22416/5/99-99-12-03-04-16, у якому повідомлено про суб`єктів господарювання, якими не вносилася або не у повному обсязі вносилася протягом шести місяців плата за користування надрами для видобування корисних копалин.
Додатком до листа ДФС України від 26 грудня 2016 року є інформація про перелік суб`єктів господарювання, які не вносили, несвоєчасно вносили суми податкових зобов`язань з оплати або не виконували податкових зобов`язань протягом шести місяців станом на 30 листопада 2016 року.
Наказом Держгеонадра від 6 лютого 2017 року № 62 зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 4343, та встановлено термін у 30 календарних днів для усунення порушень законодавства.
Держгеонадра листом від 23 лютого 2017 року № 4004/13/14-17 доведено до відома ТОВ "Надра Геоцентр" про прийняте рішення та зобов`язано подати довідку про відсутність заборгованості. Цей лист отримано відповідачем 27 липня 2017 року відповідно до поштового повідомлення про вручення.
Відповідно до повідомлення ДФС України № 4872/5/99-99-12-03-04-16 станом на 01 березня 2017 року заборгованість ТОВ "Надра Геоцентр" не погашена.
Листом від 13 травня 2017 року Держгеонадра України повідомило відповідача про розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу у судовому порядку та запропонувало у п`ятнадцяти денний термін надати власну позицію на згоду чи не згоду на припинення права користування спеціальними надрами. Цей лист вручений ТОВ "Надра Геоцентр" 24.05.2017, але відповіді на нього відповідач не надав.
Держгеонадра, посилаючись на положення ст. 26 Кодексу України про надра, звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В касаційній скарзі заявник покликався на підстави касаційного оскарження на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також на те, що судами допущено неповноту дослідження осбставин у справі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо підстав оскарження, які заявник касаційної скарги обґрунтовує неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми матеріального права (ст. 26 Кодексу України "Про надра") при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 25.06.2011 по справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11, від 10.12.2013 у справі №21-450а13, від 11.11.2014 у справі №21-482а14, та постановах від 19 вересня та 25 червня 2011 року (справи №21-164а11, 21-36а11), а саме:
-судами помилково зроблено висновок про те, що незгода на припинення права користування надрами може полягати у пасивній поведінці надрокористувача; не враховано положення про те, що право користування надрами припиняється тим органом, який надав надра у користування, а у судовому порядку тільки за наявності незгоди користувачів з таким припиненням; не досліджено питання щодо можливості припинення права користування надрами та анулювання спеціального дозволу шляхом прийняття Держгеонадра відповідного наказу, а не в судовому порядку.
Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України "Про надра", лише за наявності згоди на це користувача надрами.