ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/1553/16
адміністративне провадження № К/9901/41706/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 (суддя Виноградова О.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 (Головуючий суддя Шелест С.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.)
у справі № 810/1553/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"
до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (далі - позивач, ТОВ "Фортрент") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2016 р. № 0000602200.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем до перевірки не надано актів виконаних робіт, звітів, що підтверджують реальність надання послуг від ТОВ "Ramirent Oyj" та зв`язок цих послуг із господарською діяльністю ТОВ "Фортрент". Інших доводів касаційна скарга податкового органу не містить.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 14.08.2015 по 25.09.2015 ( перевірка продовжувалася на 10 робочих днів на підставі наказу від 11.09.2015 № 837), на підставі наказу від 03.08.2015 № 669, направлень від 14.08.2015 № 814, № 815, № 816, № 817, № 818, № 819, № 820 та від 02.09.2015 № 912, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Фортрент" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 09.10.2015 № 338/10-13-22-02-21/32664239 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, абзацу "а" підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на суму 712 694 грн 00 коп., та зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 61 127 551 грн 00 коп., у тому числі за 2012 р. - 750 299 грн 00 коп., 2013 р. - 6 600 345 грн 00 коп., 2014 р. - 53 776 907 грн 00 коп.
За результатами вказаної перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.11.2015:
№ 0003582200, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 61 127 551 грн.
№ 0003592200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 712 694 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365 347 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень, рішенням Державної Фіскальної служби України від 01.04.16р. № 041/6/99/99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, скаргу було часткового задоволено, податкові повідомлення - рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 12.11.15р. №0003582200, №0003592200 в частині зменшення перевіркою витрат по від`ємній курсовій різниці на загальну суму 64 009 400 грн., і у відповідній частині штрафних санкцій, та в зазначеній частині рішення, прийнятого в результаті розгляду первинної скарги, було скасовано.
З врахуванням вказаного рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.16р. №0000602200, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 077 569 грн, в т.ч. за грудень 2012 року - 750 299 грн та грудень 2013 року - 327 264 грн.
Перевіркою відображених показників у рядку 06.2 Декларацій "Витрати на збут" за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 у загальній сумі 52 038 828 грн встановлено, що на формування даного показника мали вплив операції з оплати праці працівників, що займаються здачею в оренду будівельної техніки, нарахування внесків на соціальні заходи, відрядження працівників збуту, утримання 03 відділу збуту у робочому стані, рекламні послуги, митного оформлення, транспортно-експедиторські послуги.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 у загальній сумі 52 038 828 грн на підставі таких документів: договорів, актів-виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, виписок банку, відомостей розрахунку заробітної плати, відомостей про відрахування до фондів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 93 "Витрати на збут" 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 311 "Рахунки в банках" встановлено завищення задекларованих ТОВ "Фортрент" показників у рядку 06.2 Декларацій "Витрати на збут" на загальну суму 1 077 563 грн, в тому числі за 2012 рік - 750 299 грн, за 2013 рік - 327 264 грн.
До складу витрат віднесено суму 1 077 563 грн, в тому числі за 2012 рік - 750 299 грн, за 2013 рік - 327 264 грн по взаємовідносинам з ТОВ "Ramirent Oyj".
У акті зазначено, що до перевірки не надано актів виконаних робіт, звітів, що підтверджують реальність надання вищенаведених послуг, та зв`язок цих послуг із господарською діяльністю ТОВ "Фортрент".
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з вимогами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).