ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 0740/1016/18
адміністративне провадження № К/9901/7917/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастр) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (прийняте судом у складі судді Маєцької Н.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів: Кухтея Р.В., Обрізка І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просив:
1) визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо ненадання на підставі його заяви, зареєстрованої 2 березня 2018 року за № О-603/0/17-18, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Неветленфолівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області;
2) зобов`язати ГУ Держгеокадастру розглянути у визначеному законом порядку заяву ОСОБА_1, зареєстровану у відповідача 2 березня 2018 року за № О-603/0/17-18, та за результатами розгляду такої прийняти вмотивоване рішення у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Неветленфолівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, або про відмову у наданні такого дозволу.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру, що полягає у не прийнятті рішення відповідно до вимог Земельного кодексу України за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року вх. № О-603/0/17-18 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Неветленфолівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.
Зобов`язано ГУ Держгеокадастру повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року вх. № О-603/0/17-18 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Неветленфолівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні такого дозволу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ГУ Держгеокадастру не було прийнято рішення по суті заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки відповідач у своєму листі від 28 березня 2018 року № О-603-1182/0/18-18 за результатами розгляду клопотання повідомив позивача про те, що його клопотання не може бути задоволено у встановленому законом порядку. Тому слід зобов`язати відповідача повторно розглянути зазначену заяву позивача та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні такого дозволу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 березня 2019 року ГУ Держгеокадастру звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що земельна ділянка щодо якої позивач має намір отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відноситься до категорії земель транспорту.
Крім того, з викопіювання з публічної кадастрової карти чітко прослідковується, що на вказаній земельній ділянці наявне дорожнє покриття.
Хибним є твердження суду першої інстанції про те, що посилання ГУ Держгеокадастру на дані форми державної статистичної звітності 6-зм є необґрунтованими.
Йдеться у скарзі й про те, що на порушення статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд прийняв заяву про уточнення позовних вимог позивача, що є підставою для скасування судових рішень.
Положення статті 118 Земельного кодексу України не містять приписів, якими встановлюється обов`язок приймати рішення, зокрема, про відмову у наданні дозволу у формі наказу.
Зазначає, що ГУ Держгеокадастру у межах своїх повноважень і встановлені Земельним кодексом України строки розглянуто заяву позивача та надало вмотивовану відмову.
За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо надання дозволу на право на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування або у власність є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Гімон М.І., Мороз Л.Л.
Верховний Суд ухвалою від 27 березня 2019 року відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 981/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 15 лютого 2018 року звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с. Неветленфолу за межами населеного пункту, яку було зареєстровано 2 березня 2018 за № О-603/0/17-18.
Листом від 28 березня 2018 року № О-603/0-11820/18-18 ГУ Держгеокадастру повідомило позивача, що його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не може бути задоволено, оскільки за інформацією відділу Держгеокадастру у Виноградівському районі Закарпатської області зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення.
Не погодившись із такими діями ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_1 звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 зазначеного Положення).
Відповідно до пункту 7 Положення № 15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частиною 1 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.