ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа №754/15403/16-а
адміністративне провадження №К/9901/8747/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 754/15403/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві) про перерахунок пенсії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, управління ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправним викладене у листі № 13736/14/Н-1117 від 21.09.2016 рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у перерахунку його пенсії;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2016 відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ), виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Київської області № 18ф-272 від 05.07.2016, та виплатити йому без обмеження граничного розміру недоотриману з 01.01.2016 частину пенсії та виплачувати надалі пенсію в повному розмірі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року за виключними обставинами. В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 13 рудня 2019 року № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України установлено, що частина 12 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, на думку заявника, його право на перерахунок пенсії, підтверджене Конституційним Судом України, що дає йому підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 лютого 2020 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року за виключними обставинами за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про перерахунок пенсії.
Ухвалюючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 13 грудня 2019 року. Тобто, саме з 13 грудня 2019 року положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній його редакції.
Спір же, у цій справі стосується правовідносин що виникли у вересні 2016 року, а саме після відмови управління ПФУ здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року за виключними обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 25 березня 2020 року подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та справу направити на новий судовий розгляд.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду апеляційної інстанції заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Покликається на порушення судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали норм матеріального та процесуального права.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 26.03.2020 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С. Г.
30 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід, в якій заявник просить відвести суддів Тацій Л.В. та Стрелець Т.Г. від розгляду цієї справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відвід визнано необґрунтованим, а заяву про відвід суддів передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г. відмовлено.
Ухвалою Верховного суду від 08.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.
Згідно зі ч. 5, 6 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За приписами ч. 1, 2 ст. 365 заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Частиною 4 ст. 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.