ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа №219/4596/16-а
адміністративне провадження №К/9901/6828/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 219/4596/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконною відмови, скасування рішення, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 (колегія у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі- позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Артемівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі- відповідач, ПФУ), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії на підставі рішення № 268 від 24 березня 2016 року;
- скасувати як незаконне рішення відповідача № 268 від 24 березня 2016 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 90 % фактичної заробітної плати (довідка від 21 серпня 2012 року № 18-57-1176) з березня 2015 року;
зобов`язати відповідача здійснити виплату недоотриманої пенсії з розрахунку 90 % фактичної заробітної плати (довідка від 21 серпня 2012 року № 18-57-1176) з березня 2015 року;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 90 % фактичної заробітної плати (довідка від 02 березня 2016 року № 18-67-202) з грудня 2015 року;
зобов`язати відповідача здійснити виплату недоотриманої пенсії з розрахунку 90 % фактичної заробітної плати (довідка від 02 березня 2016 року № 18-67-202) з грудня 2015 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року (з урахування ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року про виправлення описки) зазначений позов задоволений частково, а саме:
- визнано неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії на підставі рішення № 268 від 24 березня 2016 року;
- скасовано як незаконне рішення відповідача № 268 від 24 березня 2016 року;
- зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 90 % фактичної заробітної плати відповідного працівника прокуратури відповідно до довідки № 18-57-202 від 2 березня 2016 року про заробітну плату з 01 грудня 2015 року;
- зобов`язано відповідача здійснити виплату недоотриманої пенсії за період з 1 грудня 2015 року з розрахунку 90 % від фактичної місячної заробітної плати прокурора;
- у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року востанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 31 травня 2018 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року залишено без змін.
Позивач у січні 2020 року подав до Першого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, в якій заявник просив скасувати постанову апеляційного адміністративного та ухвалити нову постанову, якою постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року залишити в силі.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначеним рішенням Конституційного Суду України установлено, що частина 12 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, на думку заявника, його право на перерахунок пенсії, підтверджене Конституційним Судом України, що дає йому підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року по справі № 219/4596/16-а.
Ухвалюючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 13 грудня 2019 року. Тобто, саме з 13 грудня 2019 року положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній його редакції.
Спір же, у цій справі стосується правовідносин що виникли у березні 2016 року, а саме після відмови ПФУ здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) для перегляду постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року по справі № 219/4596/16-а за виключними обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, у березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 та залишити в силі постанову Артемівського міськрайонного суду від 30.08.2016 по справі № 219/4596/16-а.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду апеляційної інстанції заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Покликається на порушення судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали норм матеріального та процесуального права.
Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення касаційної скарги заперечує в повному обсязі, просить ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року залишити в силі.
Позивач також надіслав відповідь на відзив відповідача, за змістом якого доводи касаційної скарги підтримує в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 10.03.2020 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С. Г.
Ухвалою Верховного суду від 17.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.
Згідно зі ч. 5, 6 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За приписами ч. 1, 2 ст. 365 заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.