ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12370/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - Кириленка О.П.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" - Ващенко М.С.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", позивач)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 (головуючий суддя - Поляк О.І., судді Кропивна Л.В. і Калатай Н.Ф.)
зі справи № 910/12370/19
за позовом АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Центросервіс" (далі - ТОВ "Центросервіс", відповідач)
про визнання правочинів недійсними.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про визнання недійсним договору від 14.11.2013 №1009 (далі - Договір № 1009), угоди про припинення зобов`язань від 09.12.2013 №1051 (далі - Угода № 1051), договору позики від 16.07.2013 №746 (далі - Договір № 746).
2. Позов обґрунтовано, з посиланням на частину другу статті 4, статтю 5, частину четверту статті 10 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), невідповідністю оспорюваних правочинів законодавству України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2020 (суддя Карабань Я.А.) у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення мотивовано пропущенням позивачем позовної давності.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020: апеляційну скаргу ТОВ "Центросервіс" задоволено частково; змінено мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду з даної справи із залишенням у силі його резолютивної частини та з викладенням його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційної інстанції; у задоволенні апеляційної скарги АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" відмовлено; стягнуто з АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "Центросервіс" 8 644,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Постанову мотивовано відсутністю підстав для задоволення позовних вимог про визнання оспорюваних правочинів недійсними з підстав, викладених у позовній заяві і, відповідно, й відсутністю підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції зі справи скасувати та направити останню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а також стягнути з ТОВ "Центросервіс" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. В оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції:
- застосував норми права, визначені частиною п`ятою статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI та статтю 266 Господарського кодексу України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
- застосував норми права, визначені статтею 228, частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України, без врахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
- застосував норми права, визначені пунктом 2 Порядку погодження залученої державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 809, без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
- застосував норми права, визначені статтею 601 Цивільного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
- застосував норму права, визначену статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
- застосував норму права, визначену частиною другою статті 4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289 - VI, без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Вищого господарського суду України, в умовах відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права.
Доводи відповідача
9. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Центросервіс": зазначає, що судові рішення, на які посилається позивач у касаційній скарзі, не є подібними до правовідносин, що розглядаються у даній справі № 910/12370/19; заперечує проти доводів касаційної скарги і вважає їх надуманими та такими, що не підкріплені нормами матеріального права; вказує, що вичерпний перелік підстав, з яких суд касаційної інстанції направляє справу на новий розгляд, викладені у статті 310 ГПК України, однак позивач не навів та не довів наявність підстав для направлення справи на новий розгляд; просить касаційну скаргу АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судом першої інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
10.1. Відповідачем як позикодавцем і позивачем як позичальником було укладено Договір № 746, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника продукцію відповідної кількості, якості та вартості, відповідно до специфікації №1 (додаток №1) до даного договору, а позичальник зобов`язується повернути по закінченні терміну позики позикодавцеві таку ж кількість продукції відповідної якості, вартість продукції, - 3 366 000 грн., у тому числі ПДВ - 561 000 грн.
10.2. Також у 2013 році позивачем здійснено закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 №2289-VI.
За результатами закупівлі відповідачем як постачальником і позивачем як покупцем укладено Договір №1009, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений термін у власність покупця товар згідно із специфікацією №1 (додаток №1), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.
10.3. Відповідачем як стороною-1 і позивачем як стороною-2 укладено, крім того, Угоду №1051, за змістом якої, зокрема, з моменту підписання її вважаються припиненими зобов`язання сторін за Договором № 746 в обсязі, зазначеному в пункті 1 цієї угоди.
10.4. Суд, з`ясувавши обґрунтованість вимог позивача, щодо визнання недійсними Договорів №№ 746 і 1009 та Угоди № 1051, констатував:
- відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності, оскільки оспорювані договори були укладені ще у 2013 році, а позивачем не надано доказів поважності пропуску позовної давності у зверненні до суду з вимогою про визнання їх недійсними;
- оспорювані договори укладені позивачем і відповідачем у 2013 році, а позивач звернувся до суду з позовом у даній справі лише у вересні 2019 року, тобто після закінчення позовної давності, за відсутності доказів поважності її пропуску.
11. Судом апеляційної інстанції додатково з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
11.1. Підстави для визнання недійсним Договору № 1009 відповідно до частини першої статті 227 Цивільного кодексу України - відсутні.
11.2. Оскаржуваний Договір №746 є таким, що укладений без порушень вимог законодавства у сфері державних закупівель, а також спрямований на настання правових наслідків за результатами його укладення; підстави для визнання його недійсним - відсутні.
11.3. Доводи позивача про недійсність Угоди № 1051 не прийняті судом, оскільки взаємозалік зобов`язань сторін згідно з нею здійснений сторонами шляхом оформлення угодою власного волевиявлення до зарахування таких вимог у вигляді укладання двостороннього правочину, тобто у момент укладання Угоди № 1051 кожна зі сторін визначилась з існуванням зустрічних зобов`язань, їх однорідністю та строковістю. Зустрічний залік вимог здійснено відповідно до вимог статті 601 Цивільного кодексу України.
11.4. З позовом у справі ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулось зі спливом 6 років після укладення відповідних договорів, - після того, як сторони прийняли їх до виконання: поставка продукції (метанолу) здійснена, позивачем продукцію за договором отримано, розрахунки частково проведені; крім того, наявне рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/5380/16 про стягнення з позивача на користь відповідача суми заборгованості за Договором №1009 у розмірі 628 081,60 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
12. Цивільний кодекс України:
частини перша статті 215:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
частини перша-третя, п`ята, шоста статті 203:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
13. ГПК України:
частина перша статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
стаття 310:
- судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 7) виключено; 8) суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (частина перша);
- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (частина третя);
- справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта);
- підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд апеляційної інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність визначених статтями