ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9739/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Пількова Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Мерчендайз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноблок" про стягнення 454 629,41 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Мерчендайз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноблок" про визнання недійсними договорів,
за участю представників:
позивача - Руденко А. О.;
відповідача - Захарчук І. А.;
третьої особи - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-Мерчендайз" (далі - ТОВ "Імекс-Мерчендайз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (далі - ТОВ "Фрам-Лайн"), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноблок" (далі - ТОВ "Техноблок") про стягнення 454 629,41 грн, сплачених ТОВ "Техноблок" (за платіжними дорученнями №№ 28, 30, 38, 44, 45, 1) з яких: 349 740,00 грн - основна сума боргу, 46 655,32 грн - інфляційні втрати, 8 365,00 грн - 3 % річних та 49 869,09грн - пеня за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 14.09.2018 по 01.07.2019.
1.2. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.09.2019, обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між ТОВ "Імекс-Мерчендайз" та ТОВ "Техноблок" договору відступлення права вимоги від 01.07.2019 ТОВ "Імекс-Мерчендайз" набуло право вимоги до ТОВ "Фрам-Лайн" щодо повернення сплачених ТОВ "Техноблок" коштів у розмірі 349 740,00 грн у якості попередньої оплати (за платіжними дорученнями №№ 46, 49, 58, 63, 65, 140) поставка товару за якими не була здійснена відповідачем, а також щодо сплати всіх платежів, що випливають з даної господарської операції.
1.3. У серпні 2019 року ТОВ "Фрам-Лайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ТОВ "Імекс-Мерчендайз" та ТОВ "Техноблок" в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.01.2020, просило визнати недійсними договір про відступлення права вимоги від 01.07.2019 зі всіма додатками до нього (щодо платіжних доручень №№ 28, 30, 38, 44, 45, 1) та договір про відступлення права вимоги від 01.07.2019 зі всіма додатками до нього (щодо платіжних доручень №№ 46, 49, 58, 63, 65, 140), які укладені між ТОВ "Імекс-Мерчендайз" і ТОВ "Техноблок".
1.4. В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Фрам-Лайн" посилалося на фіктивність договорів про відступлення права вимоги, оскільки в одну і ту саму дату було відступлено новому кредитору права вимоги на одну і ту саму суму, але щодо різних платіжних доручень. При цьому ТОВ "Фрам-Лайн" акцентує, що дані договори за своєю правовою природою є договорами факторингу, проте фактором може бути лише фінансова установа, яка включена до Державного реєстру фінансових установ, тоді як сторони за укладеними правочинами такими не є.
Також, позивач за зустрічним позовом зазначав, що за укладеним у спрощений спосіб договором поставки не було встановлено та визначено сторонами строку поставки товару, а тому строк виконання ТОВ "Фрам-Лайн" зобов`язання з поставки товару не настав, тому і право вимоги не могло бути передане, оскільки ще не існувало.
Разом з тим за його твердженням, ТОВ "Фрам-Лайн" виконало свої зобов`язання в повному обсязі та здійснило поставку ТОВ "Техноблок" товару на сплачену ним суму, що підтверджується: видатковою накладною від 07.09.2016 № РН-0000843 на суму 171 400,00 грн, яка не підписана ТОВ "Техноблок" проте за вказаною господарською операцію ТОВ "Техноблок" були складені та зареєстровані податкові накладні № 105 на суму 149 975, 28 грн та № 170 на суму 21 424,72 грн; видатковою накладною від 17.10.2016 № РН-0000977 на суму 148 340,00 грн, яка також не була підписана ТОВ "Техноблок", проте виконання даної господарської операції підтверджується складеними та зареєстрованими ТОВ "Техноблок" податковими накладнми № 123 на суму 120 000,00 грн, № 45 на суму 24 445,49 грн та № 84 на суму 3 894,51 грн, а також видатковою накладною № РН-0000964 на суму 30 000,00 грн, яка також не містить підпису ТОВ "Техноблок", проте за даною господарською операцією ТОВ "Техноблок" було складено та зареєстровано податкову накладну № 9.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. ТОВ "Техноблок" прийняло до виконання рахунки-фактури на поставку металопластикових виробів та блоків віконних і здійснило оплату ТОВ "Фрам-Лайн" грошових коштів у розмірі 349 740,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.08.2016 № 46 на суму 149 975,28 грн; від 30.08.2016 № 49 на суму 21 424,72 грн; від 20.09.2016 № 58 на суму 120 000,00 грн; від 10.10.2016 №63 на суму 24 445,49 грн; від 17.10.2016 № 65 на суму 3 894,51 грн; від 05.01.2018 № 140 на суму 30 000,00 грн.
2.2. Надані постачальником видаткові накладні від 07.09.2016 № РН-0000843 на суму 171 400,00 грн, від 17.10.2016 № РН-0000977 на суму 148 340,00 грн, від 05.01.2018 № РН-0000964 на суму 23 000,00 грн, не підписані покупцем.
2.3. 03.09.2018 ТОВ "Техноблок" на звернулося до відповідача за первісним позовом з вимогою поставки товару або повернення сплачених коштів у семиденний строк. Докази направлення вимоги - опис вкладення у цінний лист та копія поштової накладної від 04.09.2018 наявні у матеріалах справи. Ця вимога не була виконана продавцем.
2.4. 01.07.2019 між ТОВ "Імекс-Мерчендайз" (новий кредитор) та ТОВ "Техноблок" (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги від боржника - ТОВ "Фрам-Лайн", що належить первісному кредиторові і стає кредитором по отриманню права вимагати повернення суми передплати на підставі наступних первинних документів (платіжних доручень): від 18.08.2016 № 46 на суму 149 975,28 грн; від 30.08.2016 № 49 на суму 21 424,72 грн; від 20.09.2016 № 58 на суму 120 000,00 грн; від 10.10.2016 № 63 на суму 24 445,49 грн; від 17.10.2016 № 65 на суму 3 894,51 грн; від 05.01.2018 № 140 на суму 30 000,00 грн. Загальна сума 349 740,00 грн.
2.5. За цим договором новий кредитор одержує всі права покупця замість первісного кредитора та стає стороною правочину щодо сплати передплати та отримує всі права сторони по договору (правочину), як то вимагати від боржника сплати (повернення) всіх платежів, що випливають з даної господарської операції в тому числі штрафів, пені та індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних та будь-якого іншого (пункт 1.2 договору).
2.6. 01.07.2019 між ТОВ "Імекс-Мерчендайз" (новий кредитор) та ТОВ "Техноблок" (первісний кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі документів за договором про відступлення права вимоги, відповідно до якого на виконання статті 517 ЦК України первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає оригінали платіжних доручень на загальну суму 349 740,00 грн.
2.7. Відповідно до пункту 2.1 договору відступлення права вимоги, передбачене цією угодою, за зобов`язанням боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначене сторонами в сумі 349 740,00 грн, та крім цього повна сума інших платежів передбачених діючим законодавством, як то індекс інфляції та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та будь-які інші платежі належні первісному кредиторові відповідно до закону.
2.8. Згідно з пунктом 2.3 договору новий кредитор здійснює розрахунок по даному договору перед первісним кредитором після отримання повного розрахунку боржника по основному договору у розмірі 249 740,00 грн.
2.9. 10.09.2019 між ТОВ "Імекс-Мерчендайз" (новий кредитор) та ТОВ "Техноблок" (первісний кредитор) укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги від 01.07.2019, згідно якої сторони дійшли згоди викласти пункти 2.1, 2.3 договору в наступній редакції:
"Пункт 2.1 відступлення права вимоги, передбачене цією угодою, за зобов`язанням боржника від первісного кредитора до нового кредитора визначене сторонами в сумі 349 740,00 грн основного боргу, 46 655,32 грн інфляційних втрат та 8 365,00 грн - 3 % річних;
Пункт 2.3 за відступлення права вимоги новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору 404 760,32 грн, після отримання грошових коштів від боржника по основному договору або після стягнення грошових коштів за договором на підставі рішення суду".
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 (суддя Щербаков С. О.) в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивоване безпідставністю заявлених вимог, оскільки відповідачем належними доказами доведено виконання ним своїх зобов`язань в частині поставки товару позивачу на сплачену ним суму. В зв`язку з відсутністю підстав для стягнення основної заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав і для стягнення похідних вимог, а саме: пені, інфляційних втрат і 3 % річних.
Відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції виходив із того, що спірні договори є саме договорами цесії, а не факторингу, як помилково вважає ТОВ "Фрам-Лайн", а також із недоведеності позивачем фіктивності цих договорів.
При цьому місцевий господарський суд відхилив доводи ТОВ "Фрам-Лайн, про те, що строк виконання його зобов`язань ще не настав, отже ТОВ "Техноблок" відступило за спірними договорами право вимоги, якого не існувало на момент переходу цих прав, зазначивши, що враховуючи приписи частини 2 статті 530 ЦК України, а також те, що ТОВ "Техноблок" зверталося до ТОВ "Фрам-Лайн" з вимогою № б/н від 03.09.2018, останній зобов`язаний був у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги постави товар або повернути суму попередньої оплати у розмірі 349 740,00 грн, тобто на момент укладення спірного договору про відступлення права вимоги строк виконання ТОВ "Фрам-Лайн" зобов`язання з поставки товару настав.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 (колегія суддів: Кропивна Л. В., Поляк О. І., Пашкіна С. А.) рішення скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Вирішено стягнути з ТОВ "Фрам-Лайн" на користь ТОВ "Імекс-Мерчендайз" 349 740,00 грн боргу, 46 655,32 грн інфляційних втрат та 8 365,00 грн - 3 % річних.
В решті вимог відмовлено.
В іншій частині рішення щодо відмови у задоволенні зустрічного позову залишено без змін.
Постанова обґрунтована тим, що надані ТОВ "Фрам-Лайн" видаткові накладні № РН-0000843 від 07.09.2016 на суму 171 400,00 грн, № РН-0000977 від 17.10.2016 на суму 148 340,00 грн, № РН-0000964 від 05.01.2018 на суму 23 000,00 грн, не підписані ТОВ "Техноблок", а податкові накладні, які за доводами відповідача за первісним позовом є належним доказами здійснення ним господарської операції з поставки товару, у розумінні актів цивільного законодавства, не є доказами, які підтверджують момент виконання продавцем зобов`язання. Податкові накладні підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.
Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання покладено на постачальника, і останній не надав доказів такого виконання і не повернув попередньої оплати ні первісному, ні новому кредитору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість первісного позову і наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом грошових коштів, сплачених у якості попередньої оплати у розмірі 349 740,00 грн разом з 46 655,32 грн інфляційних втрат та 8 365,00 грн - 3 % річних, які є складовою частиною боргу.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки договір поставки укладений у спрощений спосіб, тобто розмір пені сторонами умовами договору не визначався, то вимоги про стягнення 49 869,09 грн пені задоволенню не підлягають.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "Фрам-Лайн" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в первісному позові та задоволення зустрічного позову. При цьому скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій положень статей 203, 215, 234, 512 - 518, 530, 663, 693, 1077, 1078 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 44, 187, 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 73, 74, 76, 77, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
5.1. Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Заслухавши суддю-доп