Постанова
Іменем України
05 листопада2020 року
м. Київ
справа № 592/5231/16-к
провадження № 51-2491км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисників Смирнової О.Л. (в режимі відеоконференції),
Магомедової Л.В.,
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Смирнової Ольги Леонідівни в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 16 лютого 2018 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200080002139, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Росії, раніше судимого, 10 липня 2008 року Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.299 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, 05 серпня 2011 року звільненого по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3, ч.4 ст.187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 16 лютого 2018 року ОСОБА_2 засуджено за:
- ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна;
- ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання, тобто з 15 лютого 2016 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 зараховано у строк відбуття покарання період попереднього ув`язнення з 15 лютого 2016 року по 16 лютого 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено цивільні позови, а також питання про судові витрати та речові докази у провадженні.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_1 за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року вирок місцевого суду змінено, визнано недопустимим доказом протокол пред'явлення речей для впізнання від 29 лютого 2016 року, проведений за участю підозрюваного ОСОБА_1 та виключено з мотивувальної частини вироку посилання на цей доказ.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зараховано у строк відбуття покарання період їх попереднього ув`язнення з 15 лютого 2016 року по 11 лютого 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнані винуватими у тому, що вони, 20 жовтня 2015 року близько 20:00 год., діючи повторно, умисно, попередньо узгодивши свої дії, із подвір`я домоволодіння ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_2 , викрали бичка вагою 500 кг, неподалік зарізали його, погрузили тушу до автомобіля та розпорядились на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 12 925 грн.
Крім того, 13 січня 2016 року близько 23:00 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою, проникли до будинку ОСОБА_4 , 1932 р.н., що по АДРЕСА_3 , де, з метою заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_1 напав на ОСОБА_4 , яка спала в кімнаті, та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я, спочатку душив руками за шию, а потім, накривши її голову ковдрою, продовжував душити, доки потерпіла почала задихатись, після чого став наносити удари кулаками по тулубу і кінцівкам, вимагаючи від неї повідомити де сховані гроші. В цей момент, ОСОБА_2 шукав цінності в будинку.ОСОБА_4 , реально сприймаючи небезпеку застосованого до неї фізичного насильства, як такого, що становить загрозу для її життя та здоров`я, повідомила місце зберігання грошей в сумі 13 300 грн., якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи, а також заволоділи мобільним телефоном «Nokia 1100» з сім карткою , вартістю 100 грн., заподіявши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 13 400 грн.
10 лютого 2016 року близько 18:30 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами та майном, проникли до веранди будинку, у якому проживають подружжя ОСОБА_5 , 1955 р.н. та ОСОБА_6 , 1951 р.н., що по АДРЕСА_4 , де, ОСОБА_2 напав на ОСОБА_5 , застосовуючи до неї фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я, а саме, схопив її за шию і став душити, після чого умисно наніс їй один удар кулаком в область лівої скроні та один удар кулаком в область лівого ока, заподіявши тілесне ушкодження. В цей момент, на крики ОСОБА_5 , вийшов ОСОБА_6 , який став захищати дружину, та разом із нею загородили прохід до кімнат будинку. В цей час, ОСОБА_1 наніс один удар кулаком в обличчяОСОБА_6 , заподіявши тілесне ушкодження. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , стали кликати на допомогу, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розуміючи, що не зможуть подолати активного опору потерпілих, залишили місце скоєння злочину.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 14 лютого 2016 року близько 02:00 год., діючи за попередньою змовою, з метою заволодіння чужим майном, проникли до будинку ОСОБА_7 , 1939 р.н., що по АДРЕСА_5. Де, в коридорі вказаного будинку, ОСОБА_2 напав на ОСОБА_7 , нанісши йому удар правою ногою в живіт, після чого ОСОБА_1 металевою скобою наніс декілька ударів по голові потерпілого, від чого останній впав на підлогу. В той час, як ОСОБА_1 тримав потерпілого за руки, ОСОБА_2 наніс близько чотирьох ударів кулаком в область ребер з правої сторони і близько чотирьох ударів в область таза ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_2 заволодів мобільними телефонами марки "Nokia 6230 і", "Nokia 1616-2" та "Samsung", а також медалями в кількості 10 шт., двома металевими ланцюжками і чотирма брелками. ОСОБА_1 , утримуючи ОСОБА_7 та, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного життя та здоров`я, вимагав у потерпілого назвати місце де тримає гроші, ОСОБА_7 повідомив місце, в результаті чого ОСОБА_8 заволодів грішми в сумі 2 611 грн.
Діями ОСОБА_8 і ОСОБА_2 спричинено ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, а також матеріальну шкоду на суму 4 716 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Смирнова О.Л., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що місцевий суд не дав належної оцінки тому, що обвинуваченнязасудженим пред'явлено поза межами строків досудового розслідування. Оскільки постанова заступника прокурора Сумської області від 06 травня 2016 року про продовження строків досудового розслідування незаконна, так як всупереч вимог ч.3 ст.296 КПК України (в редакції, чинній на момент прийняття процесуального рішення) перед спливом уже продовженого строку, із повторним клопотанням про продовження цих строків звернувся слідчий, а не прокурор, як те регламентовано положеннями згаданої норми.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції допущене порушення також залишив поза увагою, ухвала не відповідає вимогам Перейти до повного тексту