Постанова
іменем України
3 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 718/1755/18
провадження № 51-8551км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Дяченка М.М. на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 січня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012270090000089, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Онут Заставнівського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 146 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, за ч. 2 ст. 127 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року вирок районного суду скасовано, на підставі ст. 49 КК звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2020 ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено та ухвалено вважати, що ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК. У решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 вересня 2007 року приблизно о 18-й годині, перебуваючи на території Чеської Республіки, в обласному центрі Мельника в с. Дріжінов, 16, знаходячись в одному з кабінетів фірми «Далекс Трейд», усвідомлюючи кримінально каране значення своїх дій, умисно, протиправно, незаконно, попередньо вступивши в злочинну змову з ОСОБА_2 , протягом чотирьох годин позбавили волі ОСОБА_3 , що полягало у зв`язуванні липкою стрічкою рук та ніг останнього, а також заклеюванні його рота, таким чином не давши йому можливості залишити приміщення кабінету, де він перебував, щоб змусити потерпілого зізнатися у крадіжці майна із вищевказаної фірми.
Під час вчинення зазначених дій ОСОБА_1 застосовував фізичну силу до ОСОБА_3 , що полягало в нанесенні удару столярним молотком по пальцям лівої ноги, намаганні засунути викрутку під нігті на руці, вдарянням головою об землю в той час, коли потерпілий ОСОБА_3 лежав на підлозі, завданні двох ударів долонею по обличчю. Після чого ОСОБА_1 двічі вдягав на потерпілого, коли той був зв`язаний, спальний мішок та намагався прищепити йому щипцями пальці на руках. У ході вказаних дій близько 6-7 разів потерпілому затикали рот кляпом. Крім того, впродовж чотирьох годин позбавлення волі потерпілого ОСОБА_1 прикладав до голови ОСОБА_3 пістолет з метою залякування останнього та одержання зізнання у вчиненні крадіжки.
Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Дяченко М.М., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 , а кримінальне провадження щодо нього закрити та його виправдати. При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не проаналізував доводів у його апеляційній скарзі щодо незаконності вироку місцевого суду, не дав їм оцінки, обмежившись викладенням доказів, зазначених у вироку місцевого суду. Зокрема, апеляційний суд не звернув уваги на те, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 покладені показання потерпілого і свідка, які не були присутні під час розгляду справи місцевим судом та не давали своїх пояснень, тим самим, на думку захисника, було порушено право ОСОБА_1 на перехресний допит і допит свідків обвинувачення, а тому ці докази безпідставно не визнані судом недопустимими. Також захисник вважає, що апеляційний суд дав формальну оцінку доказам, якими суд першої інстанції обґрунтував свій вирок, і не проаналізував їх з точки зору допустимості та достатності. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , хоча про його виклик клопотала сторона захисту, та не застосував положення ст. 49 КК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Подоляк М.С. вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Подоляка М.С., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги захисника про безпідставне незастосування положень ст. 49 КК щодо ОСОБА_1 під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції колегія суддів касаційної інстанції вважає слушними з огляду на положення ч.ч. 2 і 3 ст. 439 КПК.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Вказаним правилом законодавець створює додаткові процесуальні засоби усунення порушень матеріального чи процесуального закону, допущених судами першої та апеляційн