Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 711/6133/19
провадження № 61-17574св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне Управління Держпродспоживслужби в м. Києві, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Національнй банк України, Апарат виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05 серпня 2019 року в складі судді Казидуб О. Г. та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного Управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держспоживслужба), Національного банку України, Апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про захист прав споживача, про визнання дій суб`єктів владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Посилаючись на положення Закону України "Про захист прав споживачів", ОСОБА_1 просила визнати протиправними наступні дії суб`єктів владних повноважень:
- ігнорування, відмову у проведенні перевірки кредитної справи на підставі договору про надання споживчого кредиту, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (далі - ПАТ"Укрсиббанк") на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів" гарантованої позивачу законодавством України, Головним управлінням Держспоживслужби у м. Києві, в особі начальника Рубана О. М., всупереч його функціональним обов`язкам, викладеним у Положенні про ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, Конституції України, Закону України "Про захист прав споживачів", Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) 09 квітня 1985 року;
- невмотивовану відповідь - відмову в наданні дозволу ГУ Держспоживслужба в м. Києві на проведення перевірки кредитної справи на підставі договору про надання споживчого кредиту, укладеного з ПАТ "Укрсиббанк" на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", гарантованої позивачу законодавством України, директором Департаменту захисту споживачів Держспоживслужби Квасніцьким О. О., безпідставну переадресацію до інших організацій, всупереч Конституції України, Закону України "Про захист прав споживачів", Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року і функціональним обов`язкам, викладеним у Постанові Кабінету Міністрів від 02 версеня 2015 року № 667 "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" та на офіційному сайті Держспоживслужби;
- безпідставну відмову в проведенні перевірки кредитної справи на підставі договору про надання споживчого кредиту, укладеного з ПАТ "Укрсиббанк" на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", гарантованої позивачу законодавством України, Національним банком України в особі голови Смолія Я. В. (всупереч того, що Національний банк України є банківським регулятором, має необмежені повноваження, видає нормативні акти (в тому числі "Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" від 10 травня 2007 року № 168), слідкує, контролює, перевіряє їх виконання, для цього Національний банк України має відповідні Департаменти, повинен керуватися законодавством, на яке посилається на своєму офіційному сайті, в тому числі такими законами як Конституція України, Закон України "Про захист прав споживачів", Керівні принципи для захисту інтересів споживачів, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року, Закон України "Про Національний банк України", Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закон України "Про банки і банківську діяльність" та інші);
- невмотивовану відповідь - відмову в проведенні перевірки кредитної справи на підставі договору про надання споживчого кредиту, укладеного з ПАТ "Укрсиббанк", на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", гарантованої позивачу законодавством України, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) всупереч Конституції України, Закону України "Про захист прав споживачів", Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року і функціональним обов`язкам, згідно з якими Київська міська державна адміністрація зобов`язана захищати права споживачів;
- бездіяльність, виражену в невмотивованій відповіді - відмові Нацкомфінпослуг в проведенні перевірки кредитної справи на підставі договору про надання споживчого кредиту, укладеного з ПАТ "Укрсиббанк", на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", гарантованої позивачу законодавством України та безпідставну переадресація до іншої організації, при цьому однобоко використовуючи законодавство України, не враховуючи пункт 6 Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг", статтю 27 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", які підкреслюють повноваження, обов`язки національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, пов`язані з належним контролем за дотриманням норм Закону України "Про захист прав споживачів" фінансовими установами.
Також, позивач просила зобов`язати державні органи вчинити певні дії наступного змісту:
- зобов`язати ГУ Держпродспоживслужби в м. Київ в особі начальника Рубана О. М. здійснити перевірку кредитної справи № 3739811066273 за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк", на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", згідно відповідної заяви;
- зобов`язати Департамент захисту споживачів Держспоживслужби в особі директора Квасніцького О. О. надати дозвіл ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві на проведення перевірки кредитної справи № 3739811066273 за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з відповідною заявою;
- зобов`язати Національний банк України в особі Голови здійснити перевірку кредитної справи № 3739811066273 за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк", на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з відповідною заявою;
- зобов`язати Київську міську державну адміністрацію здійснити перевірку кредитної справи № 3739811066273 за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк", на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з відповідною заявою;
- зобов`язати Нацкомфінпослуг здійснити перевірку кредитної справи № 3739811066273 за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк", на відповідність Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з відповідною заявою.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2019 року у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, Держспоживслужби, Національного банку України, Апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Нацкомфінпослуг про захист прав споживача, про визнання дій суб`єктів владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено. Роз`яснено позивачу, що пред`явленні нею вимоги розглядаються в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи суб`єктивний склад учасників спору та характер спірних правовідносин, що виникли між цими учасниками, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в справі, апеляційний суд виходив з того, що предметом позову у даній справі є визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а тому, враховуючи суб`єктивний склад учасників спору та характер спірних правовідносин, що виникли між учасниками справи, суд першої інстанції прийшов правильного, обґрунтованого та вмотивованого висновку, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суд першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Зазначає, що судами не враховано правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду. Судова практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є однозначною та свідчить про те, що спір у справі, що переглядається є приватноправовим та має розглядатись в порядку цивільного судочинства. Проте, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки прикладам судових рішень Великої Палати Верховного Суду, на які посилалась заявник у апеляційній скарзі на підтвердження приватноправового характеру її спору.
Звертає увагу на те, що спірні правовідносини у справі за її позовом виникли з договору про споживчий кредит і саме ці правовідносини визначають предмет спору, відповідно й його юрисдикцію, навіть якщо до порушення приватного права позивача призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
У жовтні 2019 року Нацкомфінпослуг засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо юрисдикції спору.
При цьому зазначає, що позов в частині вимог до Нацкомфінпослуг є необґрунтованим. Вказує, що твердження позивача про бездіяльність Нацкомфінпослуг в частині не проведення перевірки кредитної справи на підставі договору про надання споживчого кредиту є безпідставним та недоведеним, що є підставою для відмови в частині позовних вимог до Нацкомфінпослуг. В межах наданих законодавством України повноважень, Нацкомфінпослуг направила за належністю до Національного банку України лист Держпродспоживслужби в Харківській області щодо звернення ОСОБА_1 для розгляду.
У жовтні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив Національного банку України на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з дотриманням норм процесуального права.
Вказує, що оскільки предметом позову в даній справі є визнання дій та бездіяльність суб`єктів владних повноважень протиправними, їх припинення та зобов`язання вчинити певні дії, а також враховуючи суб`єктивний склад сторін, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Тому ухваленні в справі судові рішення є законними та обґрунтованими.
У жовтні 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в обґрунтування якого зазначає, що не погоджується з викладеними в касаційній скарзі доводами та вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними та обґрунтованими.
Посилаючись на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 10 липня 2017 року в справі № 6-1113цс17 та від 12 липня 2017 року в справі № 6-1096цс17, стверджує, що спір в справі за позовом ОСОБА_1 до державних органів є публічно-правовим, про що правильно зазначено судами попередніх інстанцій.
У жовтні 2019 рокуДержспоживслужба надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає, що доводи касаційної скарги позивача про те, що спір є приватноправовим спростовуються позовними вимогами. Предметом позову в справі, що переглядається є визнання протиправними дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень та зобов`язання вчинити дії. Враховуючи суб`єктний склад сторін та предмет позову, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, підстави для скасування оскаржуваних позивачем судових рішень відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
У вересні 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано судді Кривцовій Г. В.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2020 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції чинній на час її подання, тобто до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвально з додержанням норм матеріального і процесуального права.