Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 133/1441/19
провадження № 61-1858св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2019 року у складі судді Воронюк В. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складалася з земельної ділянки розміром 2,9404 га, яка знаходиться на території Переможнянської сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері є він та його сестра - відповідач ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті спадкодавця.
Зазначав, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що за місяць до закінчення цього строку він поїхав на роботу в іншу місцевість на збір урожаю. Тому в нього існували об`єктивні непереборні обставини, а саме виконання постійно безперервної роботи на підприємстві в іншій місцевості, що вказує на поважність причин пропуску такого строку.
У подальшому він спадкові права не міг оформити, так як не було фінансової можливості.
Коли з`явилась така можливість, він звернувся до Козятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом в усній формі в прийнятті заяви йому було відмовлено, в зв`язку з пропуском шестимісячного строку.
ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк, терміном два місяці, для подачі заяви про прийняття спадщини після матері - ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивачем не доведено наявність об`єктивних, непереборних та поважних причин, які перешкоджали йому звернутися із заявою про прийняття спадщини з дня її відкриття. Оскільки, як зазначив суд, перебування на роботі в іншій місцевості протягом двох місяців та відсутність коштів, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Додатковим рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 листопада 2019 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
3 850,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня
2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
20 січня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не обізнаний з вимогами законодавства щодо прийняття спадщини. Нотаріус повинен був повідомити заявник про відкриття спадщини. Судом не залучено до участі у справі Козятинську державну нотаріальну контору. Справу апеляційним судом розглянуто без участі позивача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку із хворобою.
Доводи інших учасників справи
20 березня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
23 березня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складалася з земельної ділянки розміром 2,9404 га, розташованої на території Переможнянської сільської ради Козятинського району Вінницької області.
Спадкоємцями першої черги за законом, на майно померлої є її діти: позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 .
Згідно з копією спадкової справи № 666/06, до Козятинської державної нотаріальної контори 29 серпня 2006 року із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася дочка спадкодавця ОСОБА_2 . У заяві відповідач зазначила, що крім неї спадкоємцем на майно матері є її брат - ОСОБА_1 .
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Спадщина відкривається внаслідок смерті ос