Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 753/20662/17
провадження № 61-22012св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК М. П. К.", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антропов Олексій Юрійович,
треті особи: Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Анди", Інспекція архітектурно-будівельного контролю м. Києва,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду
з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю
"БК М.П.К." (далі - ТОВ "БК М.П.К."), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова О. Ю., треті особи: Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Анди" (далі - ОСББ "Анди"), Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про знесення самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта та визнання недійсною реєстрації права власності.
24 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи її необхідністю вжиття заходів забезпечення позову
на час до ухвалення рішення у цій справі, оскільки у paзi наступної реєстрації права власності на квартири АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_2 на третіх ociб, подальший захист стане неможливим i для відновлення порушених прав позивача потрібно буде докласти значних зусиль та витрат, також вказував на ознаки протиправності рішень та дій державного реєстратора.
Заходи забезпечення позову просив вжити шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року
у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що заявником не доведено,
що не забезпечення позову вказаним шляхом може істотно ускладнити
чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, так як позовна вимога полягає
у знесенні самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта
та визнання недійсною реєстрації права власності, а в порядку забезпечення просять накласти арешт на квартиру.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року скасовано, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.
Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав
на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомості: квартир АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_2 .
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У грудні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного суду
від 19 листопада 2019 року скасувати й залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_4 вказує, що для захисту прав ОСОБА_3 шляхом забезпечення позову немає підстав, враховуючи, що позов заявлено про знесення самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта, визнання недійсною реєстрації права власності,
а забезпечити позов заявник просить шляхом заборони вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, тобто фактично шляхом заборони відчужувати нерухоме майно, що є неспівмірним
до заявлених позовних вимог.
Також вважає вимоги ОСОБА_3 безпідставними у зв`язку з безпідставністю його позовних вимог, оскільки здійснюючи перебудову, він отримав усну згоду ОСОБА_3 на це, а визначеної законом процедури, яка б регулювала виділ приміщення в окрему квартиру, на момент перебудови не існувало.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надіслали
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року - без змін.
Вважають обґрунтованим висновок апеляційного суду про забезпечення поданого ними позову шляхом заборони реєстраційним органам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомості, які є предметом спору. Вказують,
що така заборона є тимчасовим заходом на час розгляду справи, яка обмежує лише можливість відчуження вказаної квартири і не перешкоджає ОСОБА_4 у реалізації його права володіння і користування нерухомістю. Вважають,
що заява про забезпечення позову є співмірною характеру та обсягу позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Дарницького районного суду м. Києва.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких
не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Оскільки касаційну скаргу подано до суду у 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права