Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 234/15881/18
провадження № 61-5408св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Чеська неурядова організація Суспільство корисного товариства «Людина в біді»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 серпня 2019 року
у складі судді Марченко Л. М. та постанову Донецького апеляційного суду
від 13 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Азевича В. Б., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чеської неурядової організації Суспільно корисного товариства «Людина в біді» в особі філії компанії «Людина в біді», яка є відокремленим підрозділом, про зобов`язання видати дублікат трудової книжки, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідно
до трудового договору від 31 грудня 2015 року він був прийнятий на роботу
до відповідача на повну зайнятість на посаду адміністративного помічника проекту на період з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року за сумісництвом.
При працевлаштуванні ОСОБА_1 повідомив відповідача про те, що його трудова книжка залишилася за попереднім місцем роботи у м. Донецьку, яка
є територією, тимчасово непідконтрольною українській владі, у зв`язку з чим він не може її надати роботодавцеві.
31 березня 2016 року ОСОБА_1 звільнений у зв`язку із закінченням строку контракту. У день звільнення позивача трудова книжка йому видана не була.
09 липня 2018 року ОСОБА_1 надав роботодавцю заяву про видачу дубліката трудової книжки, але той у видачі дубліката трудової книжки відмовив, мотивуючи відмову тим, що особам, які працюють за сумісництвом, дублікати трудової книжки видаються за основним місцем роботи.
Посилаючись на те, що відмова видати дублікат трудової книжки є порушенням пункту 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, просив в судовому порядку зобов`язати Чеську неурядову організацію Суспільно корисне товариство «Людина в біді» в особі філії компанії «Людина в біді» видати йому дублікат трудової книжки, на підставі частини п`ятої статті 235 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі дубліката трудової книжки за період з 25 липня 2018 року до 10 січня 2018 року
в сумі 52 921,44 грн, моральну шкоду в сумі 15 000,00 грн, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1 409,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 серпня
2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у філії компанії «Людина в біді» працював
за сумісництвом, у відповідача відсутні повноваження вносити записи
до трудової книжки, як і видавати дублікат такої книжки, оскільки дублікат трудової книжки також видається за місцем основної роботи.
ОСОБА_1 не надав доказів про припинення трудових відносин за основним місцем роботи. Також він не звертався до відповідача із заявою про прийняття його на роботу до філії на основне місце роботи, отже у відповідача не було жодних повноважень для видачі дубліката трудової книжки.
Крім того, при видачі дубліката трудової книжки відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівник надає роботодавцеві відомості щодо його попередньої роботи, накази, розпорядження, довідки для обчислення стажу роботи працівника, однак таких документів ОСОБА_1 відповідачу
не надавав.
Підстав для стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди немає, оскільки такі вимоги є похідними від основної вимоги.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2019 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав,
що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене
з дотриманням норм матеріального і процесуального права й не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав
на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 серпня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2019 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження прийнятих у справі за його позовом судових рішень заявник вказує пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України
та підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 442/456/17 щодо ознак роботи за сумісництвом.
Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду з питань щодо застосування пункту 5.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року
№ 58, та пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року
№ 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не надали.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Краматорського міського суду Донецької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 16 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся
до завідувача філії компанії «Людина в біді» в Україні та заступника голови місії
у м. Слов`янську філії компанії «Людина в біді» в Україні із заявою про прийняття його на роботу за сумісництвом з 17 листопада 2014 року на посаду менеджера зв`язку.
Наказом від 17 листопада 2014 року № 26-к ОСОБА_1 прийнято на роботу за сумісництвом з 17 листопада 2014 року на посаду оператора зі збору
та обробки інформації за строковим трудовим договором з терміном дії договору з 17 листопада 2014 року до 28 лютого 2015 року. У контракті вказано: робота
за сумісництвом, посадовий оклад вказаний у трудовому договорі, тривалість робочого тижня 5 днів з 8 годинним робочим днем.
31 грудня 2015 року між сторонами укладений строковий трудовий договір, згідно з яким позивач був прийнятий на роботу та працює на повну зайнятість
за сумісництвом на посаді адміністративного помічника проекту, договір укладений на період з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року включно.
Пунктом 10.1 вказаного договору працівнику встановлюється 40 годинний робочий тиждень: з понеділка до п`ятниці, з 08 години 30 хвилин до 17 години
30 хвилин за місцевим часом, з перервою на обід з 13 години 00 хвилин
до 14 години 00 хвилин.
28 березня 2016 року позивачем отримано повідомлення про припинення трудових відносин, у якому зазначено, що дія строкового трудового договору
від 31 грудня 2015 року закінчується 31 березня 2016 року й після закінчення строку його дії трудові відносини будуть припинені, а договір не буде подовжено.
03 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу трудової книжки, оскільки після закінчення строку трудового договору
та звільнення 31 березня 2016 року трудова книжка йому видана не була.
Постановою Апеляційного суду Донецької області 24 квітня 2018 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чеської неурядової організації Суспільно корисне товариство «Людина в біді» про витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
та відшкодування моральної шкоди відмовлено у зв`язку з тим, що 17 листопада 2014 року при укладанні трудового договору він не надавав відповідачу оригінал трудової книжки, а робота у відповідача не є його першим робочим місцем.
За умовами обох трудових договорів, укладених між сторонами 17 листопада 2014 року та 31 грудня 2015 року, позивач був прийнятий на роботу
за сумісництвом, тому його посилання на пункти 4.1, 4.2 Інструкції щодо обов`язку власника або уповноваженого ним органу видати працівнику його трудову книжку в день звільнення із внесеним до неї записом про звільнення
є необґрунтованим. У цій же постанові зазначено, що позивачем
ОСОБА_1 не надано доказів звернення до відповідача із заявою про видачу дубліката трудової книжки, надання роботодавцеві письмової інформації з Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де він працював, та про відмову відповідача у видачі дубліката трудової книжки.
Також вказано, що позивач не позбавлений можливості звернутись
до відповідача із вказаною заявою про видачу дубліката трудової книжки, додавши зазначену письмову відповідь з Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Відповідач у справі, Філія компанії «Людина в біді», є міжнародною організацією, працівники в ній оформлені через дирекцію «Інпредкадри» Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
Матеріали справи містять відповідь Штабу Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 11 червня 2018 року про те, що переліки населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 2 грудня 2015 року № 1275-р та від 7 листопада 2014 року № 1085-р.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушен