Постанова
Іменем України
05 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 766/8919/18
провадження № 61-23161св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулася
до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 є власником квартир АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_3 має прибудинкову територію (земельну ділянку для обслуговування будинку), площею 1 103,50 кв. м.
Відповідач самовільно зайняла частину цієї прибудинкової території розміром приблизно 200,00 кв. м, спорудивши металевий паркан з хвірткою,
що зачиняється на замок, а тому позивач не має змоги вільно користуватися прибудинковою територією.
Посилаючись на статтю 391 ЦК України та статті 42, 152, 212 ЗК України позивач просила суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди співвласникам багатоквартирного будинку « Гірського , 18» у користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 шляхом демонтажу огорожі за рахунок ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня
2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено,
а судом не встановлено факту володіння або користування позивачем земельною ділянкою площею 1 103,50 кв. м на законних підставах, на що вказує позивач в обґрунтування позовних вимог, а відтак - діями відповідача права позивача не порушено, огородження відповідачем частини території біля будинку не перешкоджає позивачу користуватись квартирою, що перебуває у її власності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня
2019 року скасовано, позов задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку
АДРЕСА_3 шляхом демонтажу огорожі за її рахунок.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем огорожа розташована безпосередньо на території внутрішнього двору будинку, тобто
на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією, право користування якою відповідно до Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) позивач має як співвласник будинку, чим порушено права позивача.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, спірна земельна ділянка не перебуває
у власності та користуванні позивача та інших мешканців будинку
АДРЕСА_3 . Рішенням Херсонської міської ради відмовлено
в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гірського 18» (далі - ОСББ «Гірського 18»). Вказує на розбіжність у розмірі земельної ділянки (частини прибудинкової території, зайнятої ОСОБА_3 ) зазначеної позивачем у різних процесуальних документах.
Зазначає, що вона здійснює капітальний ремонт квартири АДРЕСА_3 , яка є окремою будівлею і не пов`язана конструктивно з багатоквартирним будинком позивача. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року
№ 406 зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема парканів, не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво, разом з тим, обов`язок з встановлення огорожі передбачений робочим проектом капітального ремонту квартири,
де зазначено про необхідність на період ремонту територію будівельного майданчика огородити суцільним парканом висотою 2 м із захисним козирком,
з метою запобігання травмування людей. Ці вимоги нею дотриманні. Ремонт квартири триває.
Крім того, експертний висновок є неналежним доказом, який не відображає реальний стан будівельних робіт.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Херсонського міського суду Херсонської області, зупинено виконання постанови Херсонського апеляційного суду 19 листопада 2019 року до закінчення її перегляду
в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 є власником квартир АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_3 .
10 червня 2009 року проведена державна реєстрація ОССБ «Гірського,18».
Рішенням Херсонської міської ради від 24 червня 2011 року № 282 ОСББ «Гірського,18» відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,0900 га на АДРЕСА_3 , розташованої під багатоквартирним житловим будинком та прибудинкової території,
на підставі статті 42 ЗК України (відсутній проект розподілу території кварталу).
З 10 липня 2018 року ОССБ «Гірського,18» припинено.
З декларації про початок виконання будівельних робіт від 04 грудня 2015 року, зареєстрованої в управління державної архітектурно-будівельної інспекції
у Херсонській області, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 має бути проведений капітальний ремонт щодо ремонту даху та оздоблення фасаду.
Робочим проектом капітального ремонту квартири
АДРЕСА_3 , відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» та СНіП ІІІ-4-80* «Техніка безпеки на будівництві» передбачено, що на період будівництва потрібно територію будмайданчика захистити суцільним парканом 2,0 м із захисним козирком.
Відповідно до висновку судового експерта № 80-19-2308 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено,
що враховуючи технічну характеристику існуючої огорожі об`єкта дослідження, можна вважати, що вона не відповідає технічним характеристикам огорожі, описаної в текстових матеріалах робочого проекту, за невідповідністю висоти, монтажного улаштування кріплень основної рами, набірних елементів (відсутність козирка), місця розташування. Проаналізувавши конструктивну
та технічну характеристику існуючої огорожі об`єкта дослідження за складом матеріалу, розмірами, кріплення стойок шляхом бетонування в землю,
що характеризує її як стаціонарну (капітальну) споруду, можна вважати, що вона не відповідає загальним вимогам і конструктивним характерам огорожі, яка передбачена вимогами визначеними в ДТСУ БВ.2.8-43:2011 «Огороджування інвентарних будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт».
За результатами зіставлення загальної технічної характеристики існуючої огорожі об`єкта та характеристики огорожі, передбаченою вимогами пункту 6.2.1 частини 2 ДБН А.3.2-2-2009, можна констатувати їх невідповідність. Експерт зазначив, що вимоги, викладені в пункті 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 не відносяться
до умов, які передбачають місце розташування існуючої огорожі об`єкта дослідження, так як перепади висот рівня землі в межах прибудинкової території відсутні, у тому числі біля об`єкта капітального ремонту квартири АДРЕСА_3 .
Ці вимоги застосовуються в тих випадках, коли робоче місце або проходи до них знаходяться біля котлованів, траншей або нерівностей рельєфу будівельного майданчика.
Експерт також дійшов висновку, що приймаючи до уваги результати дослідження першого питання, а також враховуючи встановлений загальний об`єм виконаних будівельно-монтажних робіт, вважати, що функція огорожі, яка була зазначена в матеріалах робочого проекту як «сущ. строительное ограждение» та була прийнята для «избежания травмирования» на «период ремонтно-строительных работ», виконана і в подальшому така огорожа
не потрібна.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, судовий експерт свій висновок підтримала, додатково навівши обґрунтування, зазначене у висновку, пояснила, що спірна огорожа є капітальною, за наданими відповідачем технічними документами, визначені у них роботи, а саме ремонт даху та утеплення стін (фасаду) виконанні; бажання відповідача здійснити на утепленому фасаді інші роботи: штукатурка або облицювання не потребує улаштування огорожі, встановленій відповідачем.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких
не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційну скаргу подано до суду у грудні 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Частина друга статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.