Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/8786/15-ц
провадження № 61-5362св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільно набутого майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 16 грудня 2011 року між сторонами зареєстровано шлюб, який рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року розірвано. До реєстрації шлюбу, починаючи від грудня 2008 року сторони проживали однією сім`єю, що стверджується спільними поїздками на відпочинок до Республіки Азербайджан та Чехії.
Крім того, вони спільно керували справами кафе, яке було їх сімейним бізнесом та одним з джерел прибутку. Кошти для облаштування кафе та розвитку вкладали спільно. У відповідача був безперешкодний доступ, як у довіреної особи, до її особистого банківського рахунку. Вона займалася справами кафе, а саме, здійснювала платежі, наймала персонал та виплачувала заробітну плату.
За час спільного проживання однією сім`єю сторонами було придбано автомобіль Porsche Cayenne, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , на придбання якого вона дала кошти у розмірі 30 000,00 грн. Крім того, відповідач серед знайомих та працівників кафе представляв її як свою дружину.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила встановити факт їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу від грудня 2008 року до 16 грудня 2011 року, визнати автомобіль марки Porsche Cayenne, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності, і виділити їй
та визнати за нею право власності на грошові кошти, сума яких становить 50 % вартості автомобіля марки Porsche Cayenne, а також встановити та визнати майно, набуте ними за час проживання однією сім`єю та за час перебування у шлюбі, їх спільною сумісною власністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів, які підтверджують факт проживання сторін однією сім`єю (спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявністю взаємних прав та обов`язків) у період від грудня 2008 року до 16 грудня 2011 року, а тому відсутні підстави для поділу спільно набутого майна подружжя.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
04 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого
2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги покази свідків, надавши перевагу письмовим показам сторони відповідача. Суд першої інстанції не надав оцінки достатності і взаємозв?язку доказів у їх сукупності, які були подані позивачем. Судами попередніх інстанцій неправильно було застосовано норми статей 60, 74 СК України, частини четвертої статті 368, частини першої статті 389 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
24 травня 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дяденчук О. Г., через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року поновлено представнику
ОСОБА_1 - ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Печерського районного суду міста Києва.
25 липня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК Україн