Постанова
Іменем України
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 459/966/16
провадження № 61-6703св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області в складі судді Кріль М. Д. від 01 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В. від 14 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на загальну суму 420 000 дол. США. З метою забезпечення цього договору між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 04 липня 2007 року, за умовами якого остання зобов`язалася перед позивачем відповідати за невиконання усіх зобов`язань ОСОБА_1 . У порушення умов договору відповідачі кошти не повернули, у зв`язку із чим станом на 26 лютого 2016 року утворилась заборгованість в сумі 275 488,73 дол. США. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором кредиту в сумі 275 488,73 дол. США та судовий збір в розмірі 110 911,75 грн.
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів поруки.
Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивувала тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 з 26 січня 1991 року, який на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 12 березня 2003 року було розірвано. 11 липня 2013 року вона звернулась в міліцію із заявою про вчинення відносно неї злочину, оскільки вона жодних документів з АТ «Універсал Банк» не підписувала, що підтверджується висновком експерта Львівського НДЕКЦ МВС України від 29 березня 2016 року № 6/143. По вказаному факту було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просить суд визнати недійсними укладені між АТ «Універсал Банк» та нею договір поруки від 04 липня 2007 року; додаткову угоду від 29 липня 2009 року № б/н до договору поруки від 04 липня 2007 року; договір поруки № б/н від 27 грудня 2010 року та договір поруки № б/н від 29 березня 2012 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 01 вересня 2016 року позов АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 11-1/440к-07 від 04 липня 2007 року в розмірі 275 488,73 дол. США. У позові до ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 111 809,10 грн сплаченого судового збору. Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 12 квітня 2016 року про забезпечення позову - скасовано. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Укладені договори між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 : договір поруки від 04 липня 2007 року; додаткову угоду від 29 липня 2009 року б/н до договору поруки від 04 липня 2007 року; договір поруки № б/н від 27 грудня 2010 року та договір поруки № б/н від 29 березня 2012 року - визнано недійсними.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , а також про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договорів поруки недійсними виходив із того, що первісний позов до ОСОБА_3 є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, оскільки останній не виконує покладених на нього зобов`язань, тоді коли ОСОБА_2 жодних договорів поруки та додаткових угод до них з АТ «Універсал Банк» не укладала.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01 вересня 2016 року в частині задоволення первісного позову та скасування ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 12 квітня 2016 в частині забезпечення позову до ОСОБА_1 - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким: позовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2007 року в розмірі 235 062,39 дол. США. Рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 липня 2007 року, та у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів поруки залишено без змін. Вирішено питання про судовий збір.
Апеляційний суд, приймаючи нову постанову, фактично погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення суми кредитної заборгованості з позичальника, та відмову в задоволенні зустрічного позову. При цьому, скасував рішення місцевого суду в частині скасування ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 12 квітня 2016 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги до нього задоволенні, а зазначене суперечить частині третій, шостій статті 154 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного сулу від 14 лютого 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення в частині вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та в цій частині ухвалити нове рішення про зменшення суми заборгованості, яка підлягає до стягнення до 2 561,92 дол. США.
Касаційна скарга мотивована тим, що відсоткова ставка з 15 липня 2008 року становила 12,95% річних, оскільки ця відсоткова ставка на момент укладення договору 04 липня 2007 року і до 10 липня 2009 року, коли була змінена з цієї дати додатковою угодою від 10 липня 2009 року до 10,37% річних - не змінювалась і становила 12% річних, а не 12,5%, як вказано в рахунку. Таким чином, йому майже рік, з 15 липня 2008 року і до 10 липня 2009 року нараховували і стягували відсотки по цьому кредитному договору у завищеному розмірі, а саме на 0,95% більші (12,95% замість 12%). Не погоджується заявник також з розміром пені 2 522,25 дол. США, яка нарахована позивачем з 10 січня 2015 по 10 лютого 2016 року, в той час коли позов датований лише 23 березня 2016 року, а позовна заява зареєстрована судом 29 березня 2016 року, а відтак, пеня в розмірі 963,14 дол. США нарахована за період з 10 січня 2015 року по 10 березня 2015 року не підлягала стягненню, оскільки нарахована поза межами строку позовної давності, а такий сторонами гне збільшувався. Окрім того, судами не враховано, що до кредитного договору були внесені зміни, і такий в редакції від 29 березня 2012 року не містив положень про відповідальність позичальника за порушення строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банкуУкраїни від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення чи у будь-якому іншому розмірі. Йдеться лише про відповідальність передбачену законодавством або цим договором. Оскільки договором питання стягнення пені не було врегульовано взагалі, така до стягнення не підлягає. При цьому, суди не вказали норми права, якими керувалися стягуючи пеню. Суди не врахували і ту обставину, що банком неправильно зараховувались внесені боржником кошти, що призвело до неправильного нарахування відсотків, пені, а відтак і неправильного обрахування самої заборгованості. Немає підстав для дострокового стягнення всієї суми кредиту, яка діяла на час звернення позивача з позовом до суду передбачено умови та механізм можливості дострокового стягнення, які банком порушені і докази про дотримання в матеріалах справи відсутні.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного та зустрічного позовів до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов від АТ «Універсал Банк» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Зазначає, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, нема